Пшеворська культура

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Стан на 25 р. після РХ. Кордони Римської Імперії на 106 р. після РХ

Пшеворська культура - археологічна культура, що визначає залізний вік на території Польщі та Західної України.

Культура тривала приблизно 600 років з 200 до РХ до 400 після РХ.

Ареал культури - центральна і південна Польща: верхів'я ріки Одра (Сілезія), горішня і середня Вісла (Мала і Велика Польща); Східна Словаччина (Південна Лемківщина); горішня Тиса (українське Закарпаття і Мармарощина); горішній Дністер (Галичина).

Культура названа по назві селища Пшеворська, де були вперше знайдені зразки виробів. Змінила Лужицьку культуру, поширившись на більшу територію. На Сході, у пінічній Україні і Південній Білорусі, межувала з Зарубинецькою культурою, з якою мала споріднені риси, формуючи єдиний комплекс Пшеворської і Зарубинецької культур. Тут ми можемо пробачити витоки двух великих націй - польської (з Пшеворської культури) і української (з Зарубінецької культури).

На Півночі від Пшеворської культури у низовині Вісли і на захід від неї (східна частина Східної Померанії) існувала Оксивська культура, яка згодом, приблизно у 20 році після РХ, змінилась на Вельбарську культуру. Вельбарська культура належала Готам. Готи відзначилися рухом вздовж правого берега Вісли приблизно до 190 року, з якого вони з'явилися в Україні, спричинивши розвиток нової культури - Черняхівської.

Римські записи називають мешканців території Пшеворської культури лугіями. Більшість носіїв Пшеворської культури були Венедами. Венеди- західна гілка слов'ян. На заході, в межах Одри переважав німецький елемент (Вандали і Бургунди).