Культура шнурової кераміки
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Культура шнурової кераміки (відома також як культура бойових сокир) — назва археологічних культур пізнього енеоліту, поширених у лісовій і лісостеповій зонах Північної, Центральної і Східної Европи при кін. З — сер. 2 тисячоліття (в основному 2300 — 1700) до РХ. Загальною ознакою шнурової культури є кераміка, прикрашена відтисками шнурка, який накладали на вогкі стінки глиняного посуду, або врізний орнамент на горщиках, черпаках, мисках, кулястих амфорах з ручками. «Шнуровики» користувалися шліфованими кам'яними ножами, топорами, в тому числі й бойовими кинджалами, сокирами, долотами; вживали прикраси з кістки і металу.
Зміст |
[ред.] Місцеві культури
Виділяють близько двох десятків локально-хронологічних груп або культур, наприклад, саксонсько-тюрингська культура в Німеччині, чесько-моравська культура в Чехії, злотська культура, межановіцька культура на території Польщі, човноподібних сокир культура і поодиноких поховань культура у Прибалтиці й суміжних районах та ін.
На території України культура шнурової кераміки поширена головним чином на Прикарпатті, Поділлі й Волині, де знаходяться поодинокі групи: верхньодністровська (визначніші пам'ятки в с. Кульчиці, Колпець, Крилос, Комарів, Рокитне, Стратин); подільська (Білогірка, Попівці, Климківці, Жуличі, Кутянка); городоцько-здовбицька, біля с. Городок і Здовбиця на Рівенщині, поширена на Західній Волині від р. Буг по р. Случ; стрижівська, від с. Стрижів над Бугом, що охоплює Південну Холмщину і Західну Волинь. Близько до культури шнурової кераміки була середньодніпровська культура, поширена в сточищі сер. Дніпра і Десни.
[ред.] Етнічна належність народів культур
Племена культури шнурової кераміки — індоєвропейці, але існують різні концепції про початок їхнього формування. За однією з них вони не були автохтонами на Україні, вони прийшли ймовірно з Центральної Европи, підгірських районів Німеччини, асимілюючися з місцевим населенням. Згідно іншої версії початок їхнього формування в степах Східної Європи.
Поселення культури шнурової кераміки мало досліджені, також невідома етнічна приналежність їхніх племен; за деякими дослідниками, це мали б бути предки слов'ян, балтійців, германців і угрофінів (І. Свешніков).
Населення культури шнурової кераміки не було однорідним за походженням. Основу його в Східній Європі склали племена ямної, середньодніпровської культур, певною мірою традиції трипільської культури, в Центральній Європі - культур лійчастого посуду, кулястих амфор. Деяка спільність в матеріальній і духовній культурі різних груп населення шнурової кераміки пояснюється занепадом землеробства, розвитком скотарства у зв'язку з погіршенням кліматичних умов і впливами зі степового Півдня Східної Європи.
[ред.] Опис культур
Населення шнурової культури жило у напівземлянкових і наземних житлах стовпової конструкції. Покійників у скорченому положенні ховали у ґрунтових могилах, курганах чи в кам'яних скринях. У могилах знайдено, крім покійників, кості тварин, прикраси, кам'яні бойові топірці, крем'яне знаряддя, а також рештки страв у горщиках.
[ред.] Дослідники культур
Культуру шнурової кераміки досліджували: Г. Оссовський, М. Біляшівський, В. Деметрикевич, Я. Пастернак, Я. Махнік, І. Артеменко, Ю. Захарук, Т. Пассек, М. Пелещишин, І. Свєшніков.
Культури Північного Причорномор'я (України) | |
Білогрудівська | Буго-Дністровська | Висоцька | Городоцько-здовбицька | Дніпро-Донецька | Зарубинецька | Зрубна | Карпатських курганів | Катакомбна | Кемі-Обинська | Комарівська | Кулястих амфор | Латенська | Липицька | Лінійно-стрічкової керміки | Лінійчастого посуду | Лужицька | Мар'янівсько-бондарихинська | Ноа | Пшеворська | Роменсько-боршевська | Сабатинівська | Салтівсько-Маяцька | Свідерська | Середньодніпровська | Середньостогівська | Солютрейська | Станівська | Стжижовська | Сурсько-Дніпровська | Тарденуазька | Тиська | Трипільська | Тщинецька (Комарівська) | Пізнотрипільська (усатівська) | Пізньострічкової розписної кераміки | Черняхівська | Чорноліська | Шельська | Шнурової кераміки | Юхнівська | Ямково-гребінцевої кераміки | Ямна | |
[ред.] Література
- Енциклопедія українознавства
- Артеменко И. Племена Верхнего и Среднего Поднепровья в эпоху бронзы. М. 1967;
- Свешніков І. Історія населення Передкарпаття, Поділля і Волині в кінці III — на початок II тисячоліття до нашої ери. К. 1974;
- Захарук Ю. Нове джерело до вивчення культур шнурової кераміки на Волині. МДАПВ, вип. 3, К. 1961.
- Довідник з історії України
Категорії: Археологічні культури України | Археологічні культури Східної Європи | Мідна доба | Археологія Білорусі | Археологія Росії | Археологія Польщі | Археологія Чехії | Археологія Словаччини | Археологія Литви | Археологія Латвії | Археологія Естонії | Археологія Фінляндії | Археологія Німеччини | Археологія Данії | Археологія Швеції | Археологія Норвегії | Археологія Нідерландів | Археологія Мордовії | Археологія Чувашії | Археологія Марій Ел