Web Analytics
Privacy Policy Cookie Policy Terms and Conditions Кембридж - Вікіпедія

Кембридж

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Цей термін має також інші значення
Кембридж

(Cambridge)

Розташування міста Кембридж
Основні дані
Країна: Велика Британія
Провінція: Англія
Регіон: Східна Англія
Графство/округ: Кембриджшир
Засноване:  ?
Статус місто (1951)
Населення 114797 (2003)
Площа: 40,70 км²
Поштові індекси: CB1 #xx - CB5 #xx
Телефонний код: +44-(0)1223
Географічні координати: 52°12' пн.ш. 0°7' сх.д.
Міста-побратими: Гайдельберг (Німеччина), Сегед (Угорщина)
День міста: ?
Міська влада
Веб-сторінка: http://cambridge.gov.uk
Мер міста:
Сенат Кембриджського університету
Сенат Кембриджського університету

Кембридж (Cambridge [keɪmbrɪdʒ]) є старим англійським університетським містом та адміністративним центром графства Кембриджшир. Воно розташоване прибизно на 50 миль (80 км) на північ від Лондона та оточене великою кількістю менших міст та сіл. Також розташоване в серці Silicon Fen, що має репутацію лідуючого високотехнологічного центру Великобританії, переважно через заснування Acorn Computers and Sinclair та тому, що Кембридж є однією з головних складових Oxford-Cambridge Arc.

Кембридж є загальновідомим завдяки Кембриджському Університету, що включає славетну Лабораторію Кавендіша, пізноготичну капелу Кінгс-колледжа, та Бібліотека Кембриджського Університету.

Згідно перепису 2001 року, населення міста складало 108 863 (включно з 22 153 студентами).

Зміст

[ред.] Історія

Поселення навколо цієї території існували ще до Римської Імперії. Перщі підтверджені відомості про поселення, залишки мисливської зброї, відносяться до Пізнього Бронзового Віку, 1000 до Р.Х.. Існують археологічні свідчення із Зілізного Віку, що племена Белгів оселилися на Замковому Холмі в 1 ст. до Р.Х..

Перший значний розвиток цієї території було розпочато з Ривського Вторгнення у Британію біля 40 р. н.е.. Замковий Холм зробив Кембридж зручним місцем для захисту ріки Кем. Це також було місцем перетину шляхів, що зєднували Колчестер, Ессекс з гарнізонами у Лінкольні. Це римське поселення мало назву Durolipons.

Поселення залишалось регіональним центром протягом 350 років після римської окупації, приблизно до 400 року. У цьому регіоні ще досі можна побачити римські дороги та мури.

Після відходу римлян сакси захопили землю навколо Замкового Холма. Речі з їхніх поховань знаходили у цьому районі. В Англо-Сакський період Кембридж розвивався завдяки гарним торгівельним зв'язкам з Фенландс (на півночі сучасного Кембриджширу). Однак у 7 столітті відвідувачі з сусіднього Елі, повідомляють про суттєвий занепад у Кембриджі. Кембридж згадується в Англо-Саксонських хроніках під назвою Grantebrycge. Це перше повідомлення про мост у Кембриджі.

Поява вікінгів в Кембриджі записана Англо-Саксонських хроніках у 875 році. Вікінгське право (Danelaw) було встановлено в 878. Через торгівлю відбулося швидке зростання Кембриджу. За цей період центр міста зсунувся з Замкового Холму на лівому березі ріки у Куейсайд на правому. Після закінчення вікінгського панування та нетривалого повернення до влади саксів, їми було збудовано церкву св. Бенета у 1025. Вона і досі стоіть на Бенет Стріт.

Great St Mary's Church marks the centre of Cambridge, whilst the Senate House on the left is the centre of the University. Gonville and Caius College is in the background.
Great St Mary's Church marks the centre of Cambridge, whilst the Senate House on the left is the centre of the University. Gonville and Caius College is in the background.

Через 2 роки після завоювання Англії Вільгельм Норманський побудував фортецю на Замковому Холмі. Як і інші міста нщвщго королівства, Кембридж потрапив під контроль короля та його вассалів. Круглу церкву було побудовано в цей період. Пізніше ім'я міста змінилось на Grentabrige або Cantebrigge, а річка, що протікала кріз нього мала назву Гранта (Granta). Коли місто отримало свою сучасну назву, ріка Кем ще називалась Гранта, більше того зараз її теж подекуди так називають, лише пізніше її стали називати за аналогією до міста. Часто використовується псевдо-латинський прикметник cantabrigiensis , (який скорочують до "Cantab"), що означає "кембридзький".

Одним з перших закладів освіти була Школа Пітагораса (Pythagoras), заснована в 1200, будівля якої досі стоїть на землях Коледжа Св. Джона.

Трініті Стріт та Головні Ворота Сент Джонз Колледж з вежею  коледжської каплиці на задньому плані.
Трініті Стріт та Головні Ворота Сент Джонз Колледж з вежею коледжської каплиці на задньому плані.

[ред.] Заснування Університету

в 1209, студенти, що втекли від переслідувань в Окфорді втекли до Кембріджу та заснували тут університет. Найстаріший коледж, що зберігся і донині, Пітерхауз, було засновано у 1284. Одна з найбільш визначних будівель в Кембриджі, капела Кінгз Коледжу, була започатклвана в 1446 кололем Генрі VI. Будівницво було завершенов 1515 за правління Генрі VIII.

Кембридж Юнівесіті Пресс отримало ліцензію на друкарство у 1534. Трубопровід Гобсона, що вперше постачав питну воду до центра міста було побудовано у 1610. Частково він дожив і до сьогодення. Шпиталь Адденбрукс було засновано у 1719. Залізницю та станцію побудовано у 1845. За легендою, університет поставив умову до її місцезнаходження: станція повинна бути достатньо далекою від центра міста, аби швидкий доступ до Лондону не відволікав студентів від занять.

Незважаючи на наявність університету, Кембридж не отримав статусу міста до 1951. У кембриджі немає собору, що традиційно є обов'язковою вимогою для надання такого статусу.

[ред.] Урядування

ARM є одним з найуспішніших підприємств в Silicon Fen
ARM є одним з найуспішніших підприємств в Silicon Fen
Ринок в центрі Кембриджа із церквою Великой Св. Марії
Ринок в центрі Кембриджа із церквою Великой Св. Марії

[ред.] Місцевий уряд

Кембридж є округом з міською радою. Це єдиний округ в Англії, що повністю оточений іншим округом - Південним Кембриджширом. Міська рада розташована у Гуілдхолі, на ринковій площі.

В кембриджі також знаходиться Рада Графства Кембриджшир.

Місто поділено на виборчі округи: Еббі, Орбурі, Кестл, Черрі Хінтон, Колеридж, Східний Честертон, Кінгз Хеджез, Маркет, Ньюнем, Петерзфілд, Куїн Едіт'с, Ромсі, Трампінгтон та Східний Честертон.

Політична гамма міських округів після виборів у травні 2005 була наступною ([1]):

  • 10 місць у Ліберальних Демократів
  • 4 місць у Лейбористів
  • 0 місць у Консерваторів

Політична гамма міськой ради після виборів у червні 2004:

  • 28 місць у Ліберальних Демократів
  • 13 місць у Лейбористів
  • 1 місць у Консерваторів

Ліберальні Демократи контролюють міську раду з 2000.

З 1957 Кембридж є містом-побратимом з Гайдельбергом, старим університетським містом Німеччини. Також містом-побратимом Кембриджа є Сегед в Угорщині з 1987.



Земля Це незавершена стаття з географії.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.
THIS WEB:

aa - ab - af - ak - als - am - an - ang - ar - arc - as - ast - av - ay - az - ba - bar - bat_smg - be - bg - bh - bi - bm - bn - bo - bpy - br - bs - bug - bxr - ca - cbk_zam - cdo - ce - ceb - ch - cho - chr - chy - closed_zh_tw - co - cr - cs - csb - cu - cv - cy - da - de - diq - dv - dz - ee - el - eml - en - eo - es - et - eu - fa - ff - fi - fiu_vro - fj - fo - fr - frp - fur - fy - ga - gd - gl - glk - gn - got - gu - gv - ha - haw - he - hi - ho - hr - hsb - ht - hu - hy - hz - ia - id - ie - ig - ii - ik - ilo - io - is - it - iu - ja - jbo - jv - ka - kg - ki - kj - kk - kl - km - kn - ko - kr - ks - ksh - ku - kv - kw - ky - la - lad - lb - lbe - lg - li - lij - lmo - ln - lo - lt - lv - map_bms - mg - mh - mi - mk - ml - mn - mo - mr - ms - mt - mus - my - mzn - na - nah - nap - nds - nds_nl - ne - new - ng - nl - nn - no - nov - nrm - nv - ny - oc - om - or - os - pa - pag - pam - pap - pdc - pi - pih - pl - pms - ps - pt - qu - rm - rmy - rn - ro - roa_rup - roa_tara - ru - ru_sib - rw - sa - sc - scn - sco - sd - se - searchcom - sg - sh - si - simple - sk - sl - sm - sn - so - sq - sr - ss - st - su - sv - sw - ta - te - test - tet - tg - th - ti - tk - tl - tlh - tn - to - tokipona - tpi - tr - ts - tt - tum - tw - ty - udm - ug - uk - ur - uz - ve - vec - vi - vls - vo - wa - war - wo - wuu - xal - xh - yi - yo - za - zea - zh - zh_classical - zh_min_nan - zh_yue - zu

Static Wikipedia 2008 (no images)

aa - ab - af - ak - als - am - an - ang - ar - arc - as - ast - av - ay - az - ba - bar - bat_smg - bcl - be - be_x_old - bg - bh - bi - bm - bn - bo - bpy - br - bs - bug - bxr - ca - cbk_zam - cdo - ce - ceb - ch - cho - chr - chy - co - cr - crh - cs - csb - cu - cv - cy - da - de - diq - dsb - dv - dz - ee - el - eml - en - eo - es - et - eu - ext - fa - ff - fi - fiu_vro - fj - fo - fr - frp - fur - fy - ga - gan - gd - gl - glk - gn - got - gu - gv - ha - hak - haw - he - hi - hif - ho - hr - hsb - ht - hu - hy - hz - ia - id - ie - ig - ii - ik - ilo - io - is - it - iu - ja - jbo - jv - ka - kaa - kab - kg - ki - kj - kk - kl - km - kn - ko - kr - ks - ksh - ku - kv - kw - ky - la - lad - lb - lbe - lg - li - lij - lmo - ln - lo - lt - lv - map_bms - mdf - mg - mh - mi - mk - ml - mn - mo - mr - mt - mus - my - myv - mzn - na - nah - nap - nds - nds_nl - ne - new - ng - nl - nn - no - nov - nrm - nv - ny - oc - om - or - os - pa - pag - pam - pap - pdc - pi - pih - pl - pms - ps - pt - qu - quality - rm - rmy - rn - ro - roa_rup - roa_tara - ru - rw - sa - sah - sc - scn - sco - sd - se - sg - sh - si - simple - sk - sl - sm - sn - so - sr - srn - ss - st - stq - su - sv - sw - szl - ta - te - tet - tg - th - ti - tk - tl - tlh - tn - to - tpi - tr - ts - tt - tum - tw - ty - udm - ug - uk - ur - uz - ve - vec - vi - vls - vo - wa - war - wo - wuu - xal - xh - yi - yo - za - zea - zh - zh_classical - zh_min_nan - zh_yue - zu -

Static Wikipedia 2007:

aa - ab - af - ak - als - am - an - ang - ar - arc - as - ast - av - ay - az - ba - bar - bat_smg - be - bg - bh - bi - bm - bn - bo - bpy - br - bs - bug - bxr - ca - cbk_zam - cdo - ce - ceb - ch - cho - chr - chy - closed_zh_tw - co - cr - cs - csb - cu - cv - cy - da - de - diq - dv - dz - ee - el - eml - en - eo - es - et - eu - fa - ff - fi - fiu_vro - fj - fo - fr - frp - fur - fy - ga - gd - gl - glk - gn - got - gu - gv - ha - haw - he - hi - ho - hr - hsb - ht - hu - hy - hz - ia - id - ie - ig - ii - ik - ilo - io - is - it - iu - ja - jbo - jv - ka - kg - ki - kj - kk - kl - km - kn - ko - kr - ks - ksh - ku - kv - kw - ky - la - lad - lb - lbe - lg - li - lij - lmo - ln - lo - lt - lv - map_bms - mg - mh - mi - mk - ml - mn - mo - mr - ms - mt - mus - my - mzn - na - nah - nap - nds - nds_nl - ne - new - ng - nl - nn - no - nov - nrm - nv - ny - oc - om - or - os - pa - pag - pam - pap - pdc - pi - pih - pl - pms - ps - pt - qu - rm - rmy - rn - ro - roa_rup - roa_tara - ru - ru_sib - rw - sa - sc - scn - sco - sd - se - searchcom - sg - sh - si - simple - sk - sl - sm - sn - so - sq - sr - ss - st - su - sv - sw - ta - te - test - tet - tg - th - ti - tk - tl - tlh - tn - to - tokipona - tpi - tr - ts - tt - tum - tw - ty - udm - ug - uk - ur - uz - ve - vec - vi - vls - vo - wa - war - wo - wuu - xal - xh - yi - yo - za - zea - zh - zh_classical - zh_min_nan - zh_yue - zu

Static Wikipedia 2006:

aa - ab - af - ak - als - am - an - ang - ar - arc - as - ast - av - ay - az - ba - bar - bat_smg - be - bg - bh - bi - bm - bn - bo - bpy - br - bs - bug - bxr - ca - cbk_zam - cdo - ce - ceb - ch - cho - chr - chy - closed_zh_tw - co - cr - cs - csb - cu - cv - cy - da - de - diq - dv - dz - ee - el - eml - en - eo - es - et - eu - fa - ff - fi - fiu_vro - fj - fo - fr - frp - fur - fy - ga - gd - gl - glk - gn - got - gu - gv - ha - haw - he - hi - ho - hr - hsb - ht - hu - hy - hz - ia - id - ie - ig - ii - ik - ilo - io - is - it - iu - ja - jbo - jv - ka - kg - ki - kj - kk - kl - km - kn - ko - kr - ks - ksh - ku - kv - kw - ky - la - lad - lb - lbe - lg - li - lij - lmo - ln - lo - lt - lv - map_bms - mg - mh - mi - mk - ml - mn - mo - mr - ms - mt - mus - my - mzn - na - nah - nap - nds - nds_nl - ne - new - ng - nl - nn - no - nov - nrm - nv - ny - oc - om - or - os - pa - pag - pam - pap - pdc - pi - pih - pl - pms - ps - pt - qu - rm - rmy - rn - ro - roa_rup - roa_tara - ru - ru_sib - rw - sa - sc - scn - sco - sd - se - searchcom - sg - sh - si - simple - sk - sl - sm - sn - so - sq - sr - ss - st - su - sv - sw - ta - te - test - tet - tg - th - ti - tk - tl - tlh - tn - to - tokipona - tpi - tr - ts - tt - tum - tw - ty - udm - ug - uk - ur - uz - ve - vec - vi - vls - vo - wa - war - wo - wuu - xal - xh - yi - yo - za - zea - zh - zh_classical - zh_min_nan - zh_yue - zu