Карбонати
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Карбонати - солі карбонатної кислоти.
Усі карбонати, за винятком карбонатів лужних металів і амонію, у воді нерозчинні. Більшість карбонатів при нагріванні розкладаються, не плавлячись, на оксид відповідного металу і діоксид вуглецю. Наприклад:
- MgCO3 = MgO + CO2↑
Карбонати лужних металів у термічному відношенні значно стійкіші і їх можна нагрівати до плавлення без розкладу.
Гідрокарбонати, на відміну від карбонатів, у воді розчинні. Вони можуть утворюватись при сумісній дії CO2 і H2O (H2CO3) на нормальні карбонати. Наприклад:
- CaCO3 + CO2 + H2O = Ca(HCO3)2
У термічному відношенні гідрокарбонати менш стійкі за карбонати і вже при незначному нагріванні розкладаються, переходячи в нормальні солі:
- 2NaHCO3 = Ka2CO3 + H2O + CO2 ↑
- Ca(HCO3)2 = CaCO3 + H2O + CO2 ↑
При дії на карбонати і гідрокарбонати сильних кислот вони, як солі слабкої і нестійкої кислоти, легко розкладаються з виділенням діоксиду вуглецю:
- BaCO3 + 2HCl = BaCl2 + H2O + CO2 ↑
- KaHCO3 + HCl = NaCl + H2O + CO2 ↑
З солей карбонатної кислоти найбільше практичне значення мають карбонат натрію (сода) Na2CO3, карбонат калію (поташ) K2CO3, гідрокарбонат натрію (питтєва сода) NaHCO3 і карбонат кальцію (вапняк, крейда, мармур) CaCO3.
[ред.] Джерела
- Ф. А. Деркач "Хімія" Л. 1968
