Галущинський Михайло
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Михайло Галущинський (26 вересня 1878, с. Дзвиняч Чортківського повіту на Тернопільщині - 25 вересня 1931; за ін. даними 23 вересня 1931) — український громадсько-політичний і військовий діяч.
Народився в с. Дзвиняч Чортківського повіту на Тернопільщині в родині священника. Закінчив Тернопільську гімназію.
- 1898 - 1900 - Навчався у Львівському університеті
- 1900 - 1901 - Навчався у Віденському університеті
В студентські роки брав активну участь в українському громадсько-політичному житті, очолював “Академічну громаду” у Львові та “Січ” у Відні Разом з В. Старосольським, А. Крушельницьким, Л. Цегельським, С. Горуком видавав перший український студентський журнал “Молода Україна”, в якому пропагувалася ідея побудови незалежної української держави.
- 1901 - Після закінчення університету деякий час працював викладачем у Золочівський гімназії
- з 1909 - директор Рогатинської гімназії, св. Володимира. В цей період Г. став визначним організатором гімназійної освіти в Галичині.
- 1914 - 14 березня 1915 - призначений Бойовою Управою УСС командантом Легіону Українських Січових Стрільців
- 3 середини 1915 військовий референт при командуванні австрійської армії.
- 1918 - активний учасник Листопадового повстання у Львові.
- 1923 - 1931 - очолював організацію “Просвіта”, яка під його керівництвом перетворилася в значну громадсько-освітню організацію.
- 1921 - 1924 - професор Львівського (таємного) Українського Університету.
- 1925 став одним з співзасновників і провідним членом Українського Національно-Демократичного Об'єднання (УНДО).
- 1928 - 1931 був обраний сенатором і віце-президентом (віцемаршалоком) польського сенату від УНДО.
Автор мемуарів “З Українськими Січовими Стрільцями” виданих в 1934 році в Львові
