Вільгельм II Гогенцоллерн
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Вільгельм II., повне ім'я Фрідріх Вільгельм Альберт Віктор фон Пройсен, (* 27 січня 1859, Берлін; - † 4 червня 1941, Доорн, Нідерланди) походить з династії Гогенцоллерн і був з 1888 по 1918 останнім кайзером Німеччини та королем Прусії.
Внук Вільгельма І, син Фрідріха III. В 1890, проголосивши т.зв. новий курс, активізував зовнішню політику Німеччини, спрямовану на боротьбу за переділ світу. Разом з іншими правителями європейських держав сприяв розв'язанню першої світової війни. В січні 1918 В.ІІ Г. наполягав на підписанні мирного договору з Україною. 19.1(1.2).1918 Німеччина разом з ін. країнами Четверного союзу визнала Українську Народну Республіку незалежною державою. За В.ІІ Г. між УНР і Німеччиною та її союзниками було укладено Берестейський мир 1918, який був ратифікований німецькою стороною в липні 1918. 2.6.1918 В.ІІ Г. визнав гетьманом України П.Скоропадського. 6.9.1918 в замку Вільгельмгоге відбулися переговори, в ході яких обговорювалися актуальні проблеми тогочасних українсько-німецьких відносин. 9.11.1918 під час революції в Німеччині виїхав до Голландії. 28.11.1918 відрікся престолу. Помер в Утрехті. Автор мемуарів "Події і постаті 1878-1918".
