Dire Straits (гурт)
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Зміст |
[ред.] Дайр Стрейтс (Dire Straits)
"Дайр Стрейтс" (з англ. Dire Straits – скрутні обставини) це британський арт-роковий гурт, який було сформовано у 1977 році 28-річним вчителем англійської мови, угорцем за походженням Марком Нопфлером (Mark Knopfler). До початкового складу гурту, окрім самого Марка Нопфлера (гітара та вокал), входили також його молодший брат Девід Нопфлер (David Knopfler, гітара), Джон Їллслей (John Illsley, бас) та Пік Уїсерс (Pick Withers, барабани), а менеджером гурту став Ед Бікнелл (Ed Bicknell). З самого початку "Дайр Стрейтс" взяли курс на рок-психоделію с блюзовою основою, тому деякі з їх перших композицій місцями дуже нагадують "Пінк Флойд" (Pink Floyd). У 1978 році музичним колективом було записано перший альбом, що мав назву "Дайр Стрейтс", а перший сингл з піснею "Султани свінгу" (Sultans of Swing), який було випущено через п’ять місяців після виходу альбому, мав досить великий успіх і в Європі, і в Америці, таким чином сприявши популярності дебютного альбому.
Незабаром, у 1979 році, з’явився наступний проект гурту, "Ком’юнике" (Communiqué), який розглядався як порівняно невдалий, однак він справив на Боба Ділана враження достатнє, щоб він запросив Нопфлера та Уїсерса грати із ним. На цей момент Нопфлер став незаперечним лідером групи (Девід покинув групу після зауваження брата, що він недостатньо практикується в грі на гітарі). На фоні масової експансії панк-року, визнання та зростаюча популярність "Дайр Стрейтс" як суто арт-рокового колективу стали справжнім сюрпризом для прихильників цього музичного жанру. Візитною карткою гурту стала оригинальна непорівняна стилістика гри одного з найталановитіших гітаристів ХХ сторіччя, лідера колективу Марка Нопфлера, який до того ж був автором майже усіх композицій.
Третій диск "Знімаючи кіно" (Making Movies) був записаий за участю клавішника Роя Біттена (Roy Bittan), який працював з Брюсом Спрінгстіном (Bruce Springsteen), це дозволило ще більш збагатити виразну музику "Дайр Стрейтс" та зробити значний крок вперед щодо поліпшення якості аранжирування композицій як тенденції, що буде зберігатися на протязі усієї кар’єри гурту. В цей час молодший брат Марка Дейв Нопфлер залишив колектив, а замість нього був запрошений гітарист Хел Лінде.
Альбом 1982 року "Любов дорожча за золото" (Love Over Gold) був виданий по лїцензії навіть у закритому для західної музики Радянськму Союзі. Декілька місяців цей диск не виходив з верхніх ешелонів музичних таблиць популярності Англії та США. В цей час в складі гурту відбулися чергові зміни: ударника Фізерса змінив Тері Уїльям, а замість гітариста Ліндса почав грати клавішник Алан Кларк. До того ж гурт звернувся за допомогою до ще одного гітариста, Гая Флетчера. Після туру відмінних концертів в Америці з програмою 1982 року, в діяльності "Дайр Стрейтс" настала величезна перерва.
Лише у 1985 році вийшов черговий довгоочікуваний альбом "Браття по зброї" (Brothers in Arms), який одразу став хітом та джерелом кількох синглів, включаючи відому 8,5-хвилинну композицію "Гроші ні за що" (Money for Nothing), що була написана Нопфлером разом із Стінгом (Sting) та в якості сингла декілька тижнів перебувала на першому місці в американських хіт-парадах. Без сумніву, цей альбом є шедевром не тільки у спадщині гурту, а також в історії усього світового арт-року. Вишукані мелодії, майстерне та безупречне аранжирування, максимум уваги до гармонії — це лише деякі риси альбомної програми, слухаючи яку з ностальгіею можна згадувати старі добрі часи розквіту "Пінк Флойд", "Йес" (Yes) та "Генезис" (Genesis).Цікаві нові ідеї альбому дуже позитивно оцінилися як слухачами, так і критиками та спеціалістами. Гурт було визнано кращим колективом року, а Марк Нопфлер не менш заслужено став кращим гітаристом. Крім того, робота "Гроші ні за що" однією з перших в історії була випущена на компат диску, отримавши можливість продемонструвати чудову якість цифрового запису та новітню технологію носія. Цей факт, разом із дуже успішною появою колетиву на концерті "Жива допомога" (Live Aid) в 1986 році, перетворили "Дайр Стрейтс" на найбільш прибутковий колектив середини 80-х років.
Після цього знову розпочався період відсутності нових композицій, протягом шести наступних років гурт випустив лише збірник хітів та минулі концертні записи. Останній студійний альбом колективу "На кожній вулиці" (On Every Street) вийшов у 1991 році, якість музики та аранжирувань була все ще дуже високою, але загальний рівень проекту вже відверто не дотягував до претенціозності попередніх альбомів. Тому незмінний лідер гурту Марк Нопфлер проголосив про розпад колективу, а сам переключився на створення музики до кінофільмів та нечисельні сольні програми. Натомість вишукані альбоми "Дайр Стрейтс" і досі регулярно перевидаються та користуються величезним попитом.
[ред.] Дискографія
- "Дайр Стрейтс" (Dire Straits, 1978)
- "Ком’юнике" (Communiqué, 1979)
- "Знімаючи кіно" (Making Movies, 1980)
- "Любов дорожча за золото" (Love Over Gold, 1982)
- "Алхімія", концертний (Alchemy, live, 1984)
- "Браття по зброї" (Brothers in Arms, 1985)
- "Гроші ні за що", збірник (Money for Nothing, a compilation, 1988)
- "На кожній вулиці" (On Every Street, 1991)
- "Вночи", концертний (On The Night, live, 1993)
- "Виступ на БіБіСі", концертний (Live at the BBC, live, 1995)
- "Султани свінгу: краще від "Дайр Стрейтс", збірник (Sultans of Swing: The Best of Dire Straits, a compilation)
[ред.] Сінгли
- "Султани свінгу " (Sultans of Swing, 1979) № 8 в Англії; №4 в США
- "Ромео та Джульєтта" (Romeo and Juliet, 1981) № 8 в Англії
- "Відковзай" (Skateaway, 1981) № 37 в Англії
- "Приватні розслідування" (Private Investigations, 1982) № 2 в Англії
- "Танцюючи біля басейна" (Twisting by the Pool, 1983) № 14 в Англії
- "Дуже далеко" (So Far Away, 1985) № 20 в Англії; № 19 в США
- "Гроші ні за що " (Money for Nothing, 1985) № 4 в Англії; № 1 в США
- "Браття по зброї " (Brothers in Arms ,1985) № 16 в Англії
- "Прогулянка життя" (Walk of Life,1986) № 2 в Англії; № 7 в США
- "Твоя остання примха" (Your Latest Trick, 1986) № 26 в Англії
- "Телефонує Елвіс" (Calling Elvis, 1991) № 21 в Англії
- "На біс І.Пі." (Encores EP, 1993) № 31 в Англії
[ред.] Зовніші посилання
- Біографія Марка Нопфлера та факти з історії гурту (http://www.mark-knopfler-news.co.uk/biogs/mark.html)
- Офіційний сайт Марка Нопфлера (http://www.mark-knopfler.com)
- Офіційний сайт Девіда Нопфлера (http://www.knopfler.com)
- Німецький неофіційний сайт (http://www.mark-knopfler.de)
- Голандський неофіційний сайт (http://www.what-it-is.nl)
- Іспанський неофіційний сайт (http://www.spanishcity.net)
- Російський неофіційний сайт Марка Нопфлера (http://www.markknopfler.ru/)
