Ґедройць Єжи

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Єжи Ґедройць (Jerzy Gedroyć; 27 липня 1906 р., Мінськ - 14 вересня 2000 р., Мезон Ляфіт (Maisons-Laffitte), під Парижем) — польський публіцист і громадський діяч, засновник і головний редaктор культового часопису Kultura (Париж).

Активний прихильник польсько-української співпраці, супротивник взаємних територіальних та інших претензій.

Навчався у Варшавському університеті - на юридичному (1924-1929) та історичному (1930-1931) факультетах.

У студентські роки був головою організацій "Корпорація Патрія" і "Міжкорпораційне коло", діячем студентської організації "Державницька думка", міжнародного відділу Центрального комітету Спілки студентської молоді, редактором часописів "Академічний день" і "Бунт молодих" (з 1936 року "Політика").

На початку Другої світової війни опинився в Румунії (1939-1940).

Воював у складі Окремої Бригади Карпатських Стрільців, був учасником лівійської кампанії і боїв у Тобруку (1942), керував відділом військових часописів і видавництв Бюро пропаганди 11 Польського корпусу (1941-1944), працював у Центрі підготовки танкістів у Ґалліполі (Італія) (1944-1945)

1945 - директор Європейського департаменту Міністерства інформації Польської Республіки (Лондон).

Засновник Літературного інституту в Римі (1946), з 1947 року - видавець та головний редaктор часопису Kultura. У жовтні 1947 року переїздить до Мезон Ляффіт під Парижем, де розгортає широку видавничу діяльність, співпрацює з видатними польськими еміграційними публіцистами та письменниками: Юзефом Чапським, Єжи Стемповським, Константином А. Єленським, Юліушем Мєрошевським, Чеславом Мілошем, Вітольдом Ґомбровичем, Ґуставом Ґерлінгом-Ґрудзінським.

З 1953 року - ініціатор видання "Бібліотеки Культури", з 1962 року видає "Історичні Зошити", присвячені новітній історії Польщі та країн Центрально-Східної Європи. До вересня 2000 року вийшло 511 томів "Бібліотеки Культури", серед яких - 132 числа "Історичних зошитів" і 636 видань "Культури".

Входив до складу редакційної колегії російського дисидентського часопису "Континент", був членом редакційної ради українського квартальника "Віднова", брав активну участь у акціях на захист свободи творчості і вільного культурного розвитку.

1982 - за його ініціативою був заснований Фонд допомоги незалежній польській літературі і культурі.

На протязі 50 років прагнув до формування добросусідських взаємин Польщі з її східними сусідами: Литвою, Білоруссю, Україною, у чию перспективу здобуття державної незалежності він завжди вірив.