Євпаторія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Цій статті слід надати енциклопедичного стилю, і, при потребі, відформатувати, використовуючи мову розмітки Вікі. Ви можете допомогти проекту, зробивши це!

Євпаторія
Основні дані
Країна:	Україна
Область:	Республіка Крим
Район/міськрада:
Засноване:
Населення  - місто:	120 600 (2001)
Площа:	43 км²
Телефонний код:	+
Координати:	45°12' пн.ш. 33°22' сх.д.
Міська влада
Веб-сторінка:	http://evp.crimea.ua
Мер міста:	Даниленко Андрій Петрович

Євпато́рія (рос. Евпатория, крим. Kezlev) - місто республіканського підпорядкування АР Крим. Розташоване на березі Каламітської затоки Чорного моря, в степовій частині Кримського півострова, в 89 км. на північний захід від м. Сімферополя. Зі сходу і із заходу оточений озерами-лиманами Отар-Майнакським, Ялі-Майнакським, Сасик-Сивашським.

Зміст 1 Історія 1.1 Літопис 2 Клімат 3 Природні ресурси 4 Економіка 5 Соціальна сфера 6 Символіка міста 6.1 Герб 6.2 Прапор 6.3 Печатка 7 Ресурси Інтернет

[ред.] Історія

Історія Євпаторії починається з античних часів. У третій четверті VI ст. до н.е. на місці сучасного міста стародавніми греками було засноване поселення Керкинітіда, про яке згадується в творах Геродота і Гекатея. Головними заняттями його жителів були гончарне ремесло, торгівля, а також хліборобство. На початку ІІІ ст. до н.е. Керкинітіда увійшла до володінь Херсонеса. У ІІ ст. до н.е. була захоплена скіфами, але незабаром була відвойована херсонеситами, за допомогою військ царя Мітрідата VI Євпатора. Керкинітіда проіснувала до ІV ст. Поселення на її місці продовжувало існувати і в ранньому середньовіччі, про що свідчать знахідки амфор і глазурованого посуду. Надалі місто відоме під назвою Гезльов. З XIV ст. він знаходиться у владі кримських ханів і є важливим торговим пунктом і невільничим ринком. Після приєднання Криму до Російської імперії місто було перейменоване до Євпаторію на честь Мітрідата VI Євпатора. Під час Кримської війни у вересні 1854 р. тут був висаджений турецький для англо-франко десант. У лютому 1855 р. загін російських воїнів під буттям на чолі генерала С.Хрульова штурмував Євпаторію, але понісши великі втрати відступив. З середини XIX в. місто розвивається як курорт.

[ред.] Літопис

VI-V ст. до н.е. На місці сучасної Євпаторії грецькі колоністи заснували факторію (торгову базу), а потім поліс (місто, незалежне від метрополії) Каркинітіду. Перші письмові відомості про місто належать Гекатею Мілетському, пізніше про нього згадують Геродот, Птолемей, Арріан. Назва Каркинітіда (надалі Керкинітіда) відбулася, як припускають, від імені Каркина - засновника міста. Каркинітіда була крупним землевласницьким і торговим центром Північно-західного Криму; підтримувала економічні і культурні зв'язки з Афінами, Сінопою, Родосом, Гераклеєю, Херсонесом, Пантікапеєм.

IV-III ст. до н.е. Втративши незалежність, Керкинітіда в IV в. до н.е. увійшла до складу сільськогосподарської округи (хори) античного Херсонеса, для якої мала крупне торгове і стратегічне значення. Місто перетворене на фортецю. Удосконалюється будівельна справа, зводяться багаті будинки, чеканиться власна монета.

110-09 р. до н.е. Керкинітіда завойована скіфами. В кінці II ст. до н.е. понтійский полководець Євпатор Діофант відвоював місто. Надалі Керкинітіда неодноразово піддавалася нападам скіфів.

I-III ст. н.е. Місто увійшло до складу Римської держави.

III в.н.е. Вторгнення готовий до Криму. Керкинітіда повністю зруйнована.

IV-XV ст. Крим піддається набігам гунів, печенігів, хазар, половців. На місці Керкинітіди в VIII-X ст. існувало невелике поселення. У X-XII ст. цей район освоювали переселенці з Київської Русі.

1475 Вторгнення турків-османів до Криму.

Кінець XV ст. На місці Керкинітіди турки заснували місто - фортеця Гезльов (у російських літописах - Козлів). "Гезльов" в перекладі означає "сто очей", "око-будинок" або походить від турецького слова "гезле" - наглядай, поглядай.

XVI-XVIII ст. Гезльов - одне із значних міст Кримського ханства, по кількості будинків поступався тільки Бахчисараю, був крупним центром торгівлі, зокрема работоргівлі. На фортецю неодноразово здійснювали походи запорізькі козаки з метою звільнення невільників. До нашого часу збереглися споруди - мечеть Джума-Джамі (Ханська мечеть), текіе (монастир) дервішів, турецька лазня, житлові будинки караїмів.

Кінець XVII-початок XVIII ст.Боротьба Росії за вихід до Чорного моря і приєднання Криму.

1736, 1771 Гезльов займали російські війська, у складі яких воювали запорізькі козаки.

1784, 8 лютого Після приєднання Криму до Росії (1783), Гезльов перейменований до Євпаторію і зведений в ранг міста, повіту. Назва походить від грецького слова "евпатрис" - народжена славним батьком, благородна.

1798 Євпаторійськая пристань отримала право на безмитне ввезення і вивіз товарів (порто - франко).

Почало XIX ст. У місті споруджений порт, що незабаром став одним з найбільших в Криму. Євпаторія славилася знаменитими торговими ярмарками, мала більше тисячі всякого роду лавок і близько 20 гостинних дворів для мешкання торговців і зберігання їх товарів.

1815 Відкрито училище, повіту, на 30 місць.

1834 Пробурений перший артезіанський колодязь.

Середина 40-х XIX ст. У Євпаторії проживає близько 11 тисяч чоловік, є 30 майстерень.

1840 Почато будівництво міської набережної.

1854 Побудована земська лікарня

1853 - 1856 рр. Кримська війна. Місто окуповане англо - франко - турецькими військами и перетворене в зміцнену військову базу. Безуспішний штурм Євпаторії російськими військами (1855).

1866 Открита перша бібліотека "Євпаторійська громадська читальня".

1867 Затверджено перший генеральний план забудови міста

Кінець XIX ст. Соляні промисли Євпаторії дають 36% загальної кількості солі, що здобувається в Криму. Розвивається борошномельна промисловість, став в лад цегляно-черепичний завод, почата інтенсивна здобич каменя - черепашника в Мамайськіх каменоломнях. На березі Мойнакського озера споруджено приватна "Рапо- і грязелікувальна установа" (1886). Обладнана перша в місті метеорологічна станція (1891). Почата забудова дачами території між старою частиною міста і Мойнакським озером. Завершено пристрій Приморського бульвару (сад ім. Караєва).

1903 Побудований чавунолитейний завод.

1904 У Євпаторії діяли 4 православних церкви, 14 мечетей, костьол, 4 синагоги, 2 чоловічих і одна жіноча гімназії.

1905 Побудований перший приватний санаторій "Приморський". Жителі Євпаторії прийняли участь в загальному страйку.

1910 Откритий міський театр. Гастролі труппи Петербургзького Олександрінського театру.

1914 В місті пущено трамвай від центра до грязелікувальниці. З початком Першої Світової Війни в Євпаторії відкриті військові госпіталі.

1915 Підведена залізнична гілка Сарабуз - Євпаторія, з`єднуюча Євпаторію з магістралью Севастополь - Москва.

1918 В Євпаторії проголошена Радянська влада. Місто окуповане германськими військами.

1920 В Євпаторії поновлена Радянська влада.

1921 Заснований краєзнавчий музей.

1924 Пройшла перша науково - практична конференція лікарів, присвячена проблемам курортології.

1926 На базі санаторія "Таласса" основана перша в СЗСР біокліматична станція.

1932 Введена в дію нова водогрязелікарня "Мойнаки".

1940 У місті діють 36 санаторіїв і будинків відпочинку, 17 дитячих санаторіїв.

1941 Населення Євпаторії складає 47 000 чоловік.

1941, 31 жовтня - 1944, 13 квітня Євпаторія окупована німецький - фашистськими загарбниками.

1953 Зведено нову будівлю залізничного вокзалу.

1965 Споруджений морський вокзал.

1966 Здана в експлуатацію свердловина термальної мінеральної води "Мойнаки".

1977 У місті проживають 100 000 чоловік.

1979 Побудована загальнокурортна водолікарня. Створений філіал Центрального науково - дослідницького інституту курортології і фізіотерапії.

1985 1-й дитячий музичний фестиваль.

1991 1-й Міжнародний фестиваль дитячих театрів.

1995 Відкрита регулярна морська лінія Євпаторія - Стамбул

1997 Указом Президента України місту Євпаторії привласнений статус Всеукраїнської дитячої здравниці.

[ред.] Клімат

Виняткові природні умови - м'який, помірно-вологий клімат, значна кількість сонячного світла (від 242 до 286 сонячних днів в році), мілководдя прибережної смуги, унаслідок чого вода влітку прогрівається до 23°С - 26°С.

[ред.] Природні ресурси

Наявність рівних піщаних пляжів - сприяє розвитку Євпаторії як курорту, зокрема дитячого. Навколишні озера багаті лікувальними грязями. Місцеві мінеральні води, особливо хлоридно-натрієві, - мають лікувальні властивості. Тут лікуються хвороби опорно-рухового апарату, гінекологічні, хвороби шкіри і порушення обміну речовин, верхніх дихальних шляхів і органів дихання, дитячий церебральний параліч, наслідки розладу центральної нервової системи. У Євпаторії відновлюють здоров'я також ті, хто постраждав від аварії на ЧАЕС. У місті діють 67 санаторно-курортних установ, серед яких санаторії “Ювілейний”, “Сонячний”, ім. Т.Г. Шевченко, “Перемоги”, грязелічебниця “Майнаки” та інші, а також 6 установ відпочинку і туризму. Влітку в здравницях Євпаторії можуть розміститися більше 35 тис. людей.

[ред.] Економіка

У Євпаторії немає промислових підприємств, які забруднюють навколишнє середовище. Працюють молокозавод, хлібокомбінат, винзавод і інші невеликі підприємства, переважно харчові і переробляючі. Недалеко від міста розташований Національний центр управління і випробування космічних засобів.

[ред.] Соціальна сфера

У місті 17 медичних установ, зокрема міську і дитячу лікарні, пологовий будинок, 3 поліклініки, 17 шкіл, медичне і педагогічне училища, 3 ПТУ, 3 коледжі, заочне відділення університету внутрішніх справ і філіал заочне відділення Національного педагогічного університету ім. М.П. Драгоманова. Центром культурного життя є театр їм О.С. Пушкіна, побудований на початку ХХ ст. У фондах краєзнавчого музею зібрано більше 75 тис. експонатів. Тут на 7 гектарах розкопані руїни Керкинітіди, збереглися декілька споруд середньовічного Гезльова: мечеть Джума-Джамі ХVI ст., побудована відомим турецьким архітектором Синаном, турецькі лазні ХVIІІ ст., теккіє дервішів, караїмські кенаси ХVIІІ-ХIХ ст. і інші цікаві визначні пам'ятки. На згадку про Кримську війну архітектором А. Бернардацці в 1897 р. споруджений Свято-Михайлівський собор. Встановлений також пам'ятник російським воїнам, які загинули при штурмі Євпаторії в 1855 р. У Євпаторії жили і працювали А. Ахматова, І. Сельвінській, М. Самокиш. У місті відпочивали А. Міцкевіч, Леся Українка, О.Толстой, В. Маяковський. На сцені місцевого театру співали Ф. Шаляпін, Л. Лобінов, Н. Обухова..

[ред.] Символіка міста

[ред.] Герб

Щит розділений вертикально уподовж. На правому зеленому полі золота бараняча голова, лівому - червоному - чорна змія, що обвиває срібний жезл, п'є з чорної чаші. "Великий" Герб, на відміну від "Малого", оточений золотим окладом і увінчаний срібною баштою.

• Золота бараняча голова - указує зручність Тарханського кута до розведення овець, а також враховує історичні особливості регіону Євпаторії, в стародавні часи заселеного скіфськими племенами, що використали в своїй символіці так званий "скіфський звіриний стиль".
• Символ барана означає справедливість, волю, честолюбство і оптимізм
• Чорна змія, що обвиває срібний жезл, п'є з чорної чаші - емблема медицини, символізує загальновідомі лікувальні грязі, і характеризує місто Євпаторію як город-курорт.
• Зелений колір в геральдиці символізує надію, достаток, волю, радість
• Червоний колір служить ознакою великодушності, сміливості, мужності і любові
• Золото символізує прагнення до розкоші і багатства.
• Срібло - чистоту і невинність, а чернь - упокорювання і законослухяність

[ред.] Прапор

Прапор міста є прямокутним полотнищем (із співвідношенням сторін 1:1) трьох об'єднаних різноколірних смуг. Верхньої - зеленої - і нижньої - червоної, кожна з яких складає 1/6 частину величини полотнища. У центрі середньої смуги на жовтому фоні зображений герб міста Євпаторії. Держак прапора (довжина - 2,5 метра, діаметр - 5 см) - забарвлено в жовтий колір. Верхівка держака увінчана металевою верхівкою, круглим наконечником жовтого кольору, яка кріпиться (нагвинчує) на базу того ж кольору. Розмір полотнища відповідно до еталону складає 100 х 100 сантиметрів.

[ред.] Печатка

Печатка міста є круг діаметром 50,0 мм. У центрі Печатки в крузі діаметром 42,0 мм розміщено зображення міського Герба - в розтягнутому щиті на правому зеленому полі розміщена золота бараняча голова, лівому - червоному - чорна змія, що обвиває срібний жезл, п'є з чорної чаші. Можливо використання двобарвного (біло-синього) варіанту печатки. По кругу легенда: "ПЕЧАТКА МІСТА ЄВПАТОРІЇ". Як роздільники використані зірочка і двокрапка. При створенні Печатки (форма, розділові знаки легенди) враховані традиції магістратних печаток України.

Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.

[ред.] Ресурси Інтернет

• http://evpatoria.asteroids.ru
• http://putevka.info

	Населені пункти Євпаторійської міськради
Смт:	Заозерне • Мирний • Новоозерне

	Населені пункти Автономної Республіки Крим
Міста	Алупка • Алушта • Армянськ • Бахчисарай • Білогірськ • Джанкой • Євпаторія • Керч • Красноперекопськ • Саки • Сімферополь • Старий Крим • Судак • Феодосія • Щолкіне • Ялта
Селища міського типу	Аграрне • Аерофлотський • Азовське • Багерове • Берегове • Виноградне • Відрадне • Вільне • Восход • Гаспра • Гвардійське • Голуба Затока • Гресівський • Гурзуф • Заозерне • Зуя • Кацівелі • Кіровське • Коктебель • Комсомольське • Кореїз • Красногвардійське • Краснокам'янка • Куйбишеве • Курортне • Курпати • Леніне • Лівадія • Масандра • Миколаївка • Мирний • Молодіжне • Научний • Нижньогірський • Нікіта • Новий Світ • Новоозерне • Новоселівське • Новофедорівка • Октябрське • Орджонікідзе • Ореанда • Паркове • Партеніт • Первомайське • Понизівка • Поштове • Приморський • Роздольне • Санаторне • Сімеїз • Совєтське • Совєтський • Форос • Чорноморське • Щебетовка

	Автономна Республіка Крим
Райони	Бахчисарайський • Білогірський • Джанкойський • Кіровський • Красногвардійський • Красноперекопський • Ленінський • Нижньогірський • Первомайський • Роздольненський • Сакський • Сімферопольський • Совєтський • Чорноморський
Міста респ. значення	Алушта • Армянськ • Джанкой • Євпаторія • Керч • Красноперекопськ • Саки • Сімферополь • Судак • Феодосія • Ялта