Яґеллонський університет

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Яґеллонський Університет (польською Uniwersytet Jagielloński), Краківський Університет - заснований 1364 року Казіміром III, реорганізований 1400 року Владиславом Яґеллом (звідси й назва).

Після розквіту в другій половині 15 — на початку 16 ст. у 17 ст. занепав; за часів приналежности Кракова до Австрії став вогнищем польської науки. Від самого початку в Яґеллонському Університеті студіювали українці. У 15 ст. студентом і професором Яґеллонського Університету був Юрій Дрогобич. За австрійських і польських часів кілька сот українців закінчили Яґеллонський Університет. В 19 ст. на теологічному факультеті Яґеллонського Університету викладали Ф. Кудревич, Л. Лаврисевич та ін. У Кракові українці студіювали переважно медицину (з 1889 професором внутрішньої медицини був Валерій Яворський), але також й інші фахи. При кінці 19 ст. українські студенти Яґеллонського Університету заснували «Академічну Громаду», а в 1920-их роках Українську Студентську Громаду в Кракові, що 1930 начисляла близько 400 студентів. В Яґеллонському Університеті навчалися Василь Стефаник, Катря Гриневичева, І. Прийма, Роман Яросевич, В. Старосольський, В. Вітошинський, і багато ін. 1926 при Яґеллонському Університеті була створена катедра української філології (література — Б. Лепкий, мова — І. Зілинський); крім того, працювали як доценти українці: С. Томашівський, Ю. Панейко, В. Кубійович, лектор української мови — Ю. Ґеник-Березовський, В. Мокрий (з 1972). З 1962 Яґеллонський Університет підтримує дружні зв'язки з Київським Університетом.