Ярополк Володимирович
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Ярополк Володимирович (*1082 — † 18 лютого 1139), переяславський князь (1113 — 32), згодом Великий князь київський (15 квітня 1132 — 18 лютого 1139), син князя Володимира Мономаха. Ярополк жив у згоді з батьком Володимиром Мономахом і старшим братом Мстиславом І Великим. У 1116 р. одружився з Оленою, дочкою яського (аланського) князя, яка померла після 1146 р. Як Великий князь дбав про єдність київської держави і вів боротьбу з чернігівськими князями — Ольговичами, які пробували з допомогою половців захопити київський престол. Як згадує літописець, Ярополк визначався мужністю і здобув велику славу успішними походами проти половців. Про Ярополка див. М. Грушевський «История Киевской земли от смерти Ярослава до конца XIV столетия. Опыт исследования» (1891).
Із батьком Володимиром Мономахом у 1103, 1109, 1111 і 1113 брав участь у походах проти половців, а 1116 і 1120 завдав їм значних поразок. У 1116 р. завдав половській орді Шаруканя страшного удару. Син Шаруканя Отрок відразу прийняв пропозицію грузинського царя Давида Будівника і 45 тис. половців переселилися у Грузію. Аланія пропустила їх через свої землі. Союз Києва і Аланії, обох зацікавлених у зменшенні половців у Подонні, скріплений шлюбом Ярополка і Олени, міг змусити Отрока погодитися на пропозиції грузинського царя.
Ярополка Володимировича згадує Мішель де Монтень в ессе «Про корисне та чесне» як приклад того що зрада часто карається тими в чиїх інтересах чиниться, де наводить історію запозичену із «De origine et rebus gestis Polonorum» польського історика XVI ст. Гербурта Фульстинського (Jan Herburt z Fulsztyna). В історії розповідається про те, як засліплений жадобою помсти Ярополк скористався послугами угорського шляхтича-зрадника щоб заподіяти польському королеві Болеславу III значної шкоди, сплюндрувавши Віслицю. Задовольнивши жадобу помсти та побачивши незатьмареним пристрастями поглядом ницість зради, Ярополк відчув такі докори сумління що жорстоко стратив шляхтича.
 |
Це незавершена стаття з історії. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
[ред.] Література
- Енциклопедія українознавства
- Мішель Монтень; «Проби», Київ: Дух і літера, 2005. ISBN 966-7888-91-6
- Леонтій ВОЙТОВИЧ, КНЯЗІВСЬКІ ДИНАСТІЇ СХІДНОЇ ЄВРОПИ Львів: Інститут українознавства ім. І.Крип’якевича, 2000. ISBN 966-02-1683-1. ( Переглянуто 11 жовтня 2005 р.)
