Web Analytics
Privacy Policy Cookie Policy Terms and Conditions Японці - Вікіпедія

Японці

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Японці
日本人
Раса:  
Загальна кількість близько 130 млн.
Найбільші розселення Японія:
  127 млн.

Бразилія:
  1.5 млн
США:
  1 млн.
Перу:
  80.000
Канада:
  55.000
Аргентина:
  30-50.000
Мексика:
  12.000
Австралія:
  11.000
Німеччина:
  9.000

Мова Японська мова
Релігія Сінто, Буддизм, Християнство
Етнографічні групи яматосці
рюкюсці
айни

Японці (яп. 日本人 - ніхондзін, ніппондзін) — представники основної групи населення Японїі. Слово "японці" може вживатися як нейтральний термін для означення усіх мешканців Японського архіпелагу чи як етнонім, яким позначють спільноту культурну — "японський етнос" (без рюкюсців та айнів) або політичну — "японську націю" (разом із рюкюсцями та айнами).


Зміст

[ред.] Походження японців

Проблему походження японців можна розглядати з трьох позицій: расогенезу, етногенезу і націогенезу.

Більшість західних дослідників відзначає неправомірність визначати японців як расу або підрасову групу. Однак японські вчені наголошують на існувані "японської раси" як окремого біологічного таксону. З ним же вони пов'язують становлення японського етносу і нації. На сьогодні загально визнаною вважається концепція К. Ханіхара, офіційно опублікована ним у 1990 році. Згідно неї сучасні японці є нащадками прото-монголоїдної спільноти періоду Дзьомон, близькою до яких є сучнасні народи Південно-Східної Азії. Починаючи з 3 століття до Р.Х. і закінчуючи 7 століттям, ці прото-монголоїди змішувалися з ново-монголоїдними мігрантами з території Маньчжурії, Кореї і Китаю. В результаті змішання виник японський расовий тип, який став основою для формування японського етносу. Незважаючи на велику кількість огріхів у теорії К. Ханіхари, її положення можна зустріти як у наукових працях так і шкільних підручниках.

Якщо на питання расогенезу спеціалісти готові дати певний набір концепцій-відповідей, то проблема етногенезу японців виглядає для них набагато складніше. Більшість вчених вважають, що японці як етнос виникли на основі яматоської етно-суспільної групи у 6-7 століттях, основою якої стала держава Ямато у регіоні Кінкі. Проте ряд досліжників твердить, що називати яматосців японцями неможна, оскільки вони були лише частиною етнічної мапи Японії. Для цих науковців, "японці" — це термін політичний, яким були об'єднані різні етнічні групи Японського архіпелагу наприкінці періоду Едо у 19 столітті.

З точки зору націогенезу, японці виникли як нація з появою національної держави Японія, у відповідь на агресивні дії національних держав Західної Європи і США. Різнокульурні спільноти японських островів, включаючи айнів і рюкюсців, були об'єднані у єдиний політичний і соціальний організм.

Труднощі, які виникають при пошуку походження японців пов'язані з відсутністю узгодженої і чіткої термінології щодо "раси", "етносу" чи "нації". Серед учених немає також і консенсусу стововно того, яким з цих термінів позначати японців. Однак на сьогодні слово "японці" використовується переважно у нейтральному значенні, для означення жителів Японії, або ж як синонім словосполучення "громадяни Японії".

[ред.] Мова

Головна стаття: Японська мова

Японська мова є рідною мовою для переважної більшості японців світу і офіційною мовою у Японії. Графічна система мови містить дві абетки (хіраґана і катакана), а також близько 4 тисяч запозичених китайських ієрогліфів. Згідно статистичних даних Міністерства освіти Японії, вмінням читати і писати японською володіє 99% населення країни.

Пожодження і класифікація мови досі нез'ясовані. До середини 20 століття вважалося, що японська мова належить до групи тунгусо-алтайських мов і є спорідненою, зокрема, з корейською. Проте сучасні дослідники вказують на подібність основної японської лексики з лексикою мов Південно-Східної Азії. Спільність граматики з мовами півночі та близкість базової лексики японської мови з півдня Азійського континенту ускладнює процедуру класифікації. Тому японську мову прийнято виділяти у ізольовану.

Окрім власне японської мови, в Японії існують мови айнів та рюкюсців. Ці мови розглядаються японськими дослідниками як особливі стародавні діалекти японської, проте ряд західних дослідників визначає їх саме як окремі мови.

[ред.] Культура і релігія

Ввважається що в основі сучасної японської культури лежить культура аборигенів Японського архіпелагу періоду Дзьомон. Процес формування японської культури — це постійне запозичення та "перетравлення" іноземних ідей. Традиційно основними імпортерами світових досягнень світу були Корея, Китай, Іспанія, Португалія, Голландія. З середини 19 століття в ролі "інтелектуального донора" виступають країни Західної Європи та США. Пристосовані до японського грунту ноу-хау стали основою для розвитку японських унікальних продуктів і творів. Сьогдні серед них відомими є японська електроніка, манґа і аніме.

Релігія грає важливу роль у житті японців. Однак її функціонування відрізняється від подібного на Заході. Характерним є суміщення, тобто одночасна приналежність до двох чи більше релігійних течій. Основними конфесіями в Японії є сінто і махаянський буддизм. Близько 1% населення сповідує християнство.

[ред.] Етнічні групи

У період існування Японської імперії (1867-1945) до "політичних" японців зараховували корейців і тайванців. Частина нівхів і ороків, які мешкали на Сахаліні, також мали японське громадянство. Після окупації Сахаліну СРСР, вони були вислані до Хоккайдо як "японці".

[ред.] Японська діаспора

За даними Міністерства Закордонних справ, кількість японців, які мешкають закордоном становить близько 1 мільйона чоловік. Найбільше їх проживає у США. За ними слідують японські громади у КНР, Бразилії і Великій Британії.

В Україні за переписом 2001 року налічувалось 44 японця.

[ред.] Ніккей

Терміном ніккей (日系 - "японський") прийнято позначати людей, які мають японське коріння, пращури яких імігрували з Японії і живуть за кордоном.

Етимологія назви близька до слова російського "русский". Останій є тим, хто належить до "Русі", але "русичем" не є. Подібне спостерігається у назві ніккей — особа має тісний зв'язок із Японією, але власне "японцем" вона не є.

В цілому, терміном ніккей називають усю японську діаспору.

Японська діаспора має 140-літню історію. Перші японські емігранти почали переселятися на Гаваї з 1868 року. Близько 750,000 чоловік мігрували за кордон перед другою світовою війною. Ще 250,000 пересилилися закордон у другій половині 20 століття.

Японські емігранти та їх нащадки зберігають почуття громадської спільності і не поривають з країною своїх пращурів. Вони грають важливу роль у соціумах, які прийняли їх. Як приклад, можна навести правління перуанського президента Альберто Фудзіморі (1990-2000), вихідця з родини японських емігрантів.

[ред.] Дивись також

[ред.] Джерела і література

  • Ханіхара Кадзуро. Ніхондзін но кіґен (Походження японців). — Токіо: Каддокава сьотен, 1990. ISBN 4047032026
  • Рубель В.А., Коваленко О.О. Проблема етногенезу японського народу в сучасній японській історіографії // Східний світ. — Київ: Інститут Сходознавства НАН України, 2000. №1, — С. 156-162.
THIS WEB:

aa - ab - af - ak - als - am - an - ang - ar - arc - as - ast - av - ay - az - ba - bar - bat_smg - be - bg - bh - bi - bm - bn - bo - bpy - br - bs - bug - bxr - ca - cbk_zam - cdo - ce - ceb - ch - cho - chr - chy - closed_zh_tw - co - cr - cs - csb - cu - cv - cy - da - de - diq - dv - dz - ee - el - eml - en - eo - es - et - eu - fa - ff - fi - fiu_vro - fj - fo - fr - frp - fur - fy - ga - gd - gl - glk - gn - got - gu - gv - ha - haw - he - hi - ho - hr - hsb - ht - hu - hy - hz - ia - id - ie - ig - ii - ik - ilo - io - is - it - iu - ja - jbo - jv - ka - kg - ki - kj - kk - kl - km - kn - ko - kr - ks - ksh - ku - kv - kw - ky - la - lad - lb - lbe - lg - li - lij - lmo - ln - lo - lt - lv - map_bms - mg - mh - mi - mk - ml - mn - mo - mr - ms - mt - mus - my - mzn - na - nah - nap - nds - nds_nl - ne - new - ng - nl - nn - no - nov - nrm - nv - ny - oc - om - or - os - pa - pag - pam - pap - pdc - pi - pih - pl - pms - ps - pt - qu - rm - rmy - rn - ro - roa_rup - roa_tara - ru - ru_sib - rw - sa - sc - scn - sco - sd - se - searchcom - sg - sh - si - simple - sk - sl - sm - sn - so - sq - sr - ss - st - su - sv - sw - ta - te - test - tet - tg - th - ti - tk - tl - tlh - tn - to - tokipona - tpi - tr - ts - tt - tum - tw - ty - udm - ug - uk - ur - uz - ve - vec - vi - vls - vo - wa - war - wo - wuu - xal - xh - yi - yo - za - zea - zh - zh_classical - zh_min_nan - zh_yue - zu

Static Wikipedia 2008 (no images)

aa - ab - af - ak - als - am - an - ang - ar - arc - as - ast - av - ay - az - ba - bar - bat_smg - bcl - be - be_x_old - bg - bh - bi - bm - bn - bo - bpy - br - bs - bug - bxr - ca - cbk_zam - cdo - ce - ceb - ch - cho - chr - chy - co - cr - crh - cs - csb - cu - cv - cy - da - de - diq - dsb - dv - dz - ee - el - eml - en - eo - es - et - eu - ext - fa - ff - fi - fiu_vro - fj - fo - fr - frp - fur - fy - ga - gan - gd - gl - glk - gn - got - gu - gv - ha - hak - haw - he - hi - hif - ho - hr - hsb - ht - hu - hy - hz - ia - id - ie - ig - ii - ik - ilo - io - is - it - iu - ja - jbo - jv - ka - kaa - kab - kg - ki - kj - kk - kl - km - kn - ko - kr - ks - ksh - ku - kv - kw - ky - la - lad - lb - lbe - lg - li - lij - lmo - ln - lo - lt - lv - map_bms - mdf - mg - mh - mi - mk - ml - mn - mo - mr - mt - mus - my - myv - mzn - na - nah - nap - nds - nds_nl - ne - new - ng - nl - nn - no - nov - nrm - nv - ny - oc - om - or - os - pa - pag - pam - pap - pdc - pi - pih - pl - pms - ps - pt - qu - quality - rm - rmy - rn - ro - roa_rup - roa_tara - ru - rw - sa - sah - sc - scn - sco - sd - se - sg - sh - si - simple - sk - sl - sm - sn - so - sr - srn - ss - st - stq - su - sv - sw - szl - ta - te - tet - tg - th - ti - tk - tl - tlh - tn - to - tpi - tr - ts - tt - tum - tw - ty - udm - ug - uk - ur - uz - ve - vec - vi - vls - vo - wa - war - wo - wuu - xal - xh - yi - yo - za - zea - zh - zh_classical - zh_min_nan - zh_yue - zu -

Static Wikipedia 2007:

aa - ab - af - ak - als - am - an - ang - ar - arc - as - ast - av - ay - az - ba - bar - bat_smg - be - bg - bh - bi - bm - bn - bo - bpy - br - bs - bug - bxr - ca - cbk_zam - cdo - ce - ceb - ch - cho - chr - chy - closed_zh_tw - co - cr - cs - csb - cu - cv - cy - da - de - diq - dv - dz - ee - el - eml - en - eo - es - et - eu - fa - ff - fi - fiu_vro - fj - fo - fr - frp - fur - fy - ga - gd - gl - glk - gn - got - gu - gv - ha - haw - he - hi - ho - hr - hsb - ht - hu - hy - hz - ia - id - ie - ig - ii - ik - ilo - io - is - it - iu - ja - jbo - jv - ka - kg - ki - kj - kk - kl - km - kn - ko - kr - ks - ksh - ku - kv - kw - ky - la - lad - lb - lbe - lg - li - lij - lmo - ln - lo - lt - lv - map_bms - mg - mh - mi - mk - ml - mn - mo - mr - ms - mt - mus - my - mzn - na - nah - nap - nds - nds_nl - ne - new - ng - nl - nn - no - nov - nrm - nv - ny - oc - om - or - os - pa - pag - pam - pap - pdc - pi - pih - pl - pms - ps - pt - qu - rm - rmy - rn - ro - roa_rup - roa_tara - ru - ru_sib - rw - sa - sc - scn - sco - sd - se - searchcom - sg - sh - si - simple - sk - sl - sm - sn - so - sq - sr - ss - st - su - sv - sw - ta - te - test - tet - tg - th - ti - tk - tl - tlh - tn - to - tokipona - tpi - tr - ts - tt - tum - tw - ty - udm - ug - uk - ur - uz - ve - vec - vi - vls - vo - wa - war - wo - wuu - xal - xh - yi - yo - za - zea - zh - zh_classical - zh_min_nan - zh_yue - zu

Static Wikipedia 2006:

aa - ab - af - ak - als - am - an - ang - ar - arc - as - ast - av - ay - az - ba - bar - bat_smg - be - bg - bh - bi - bm - bn - bo - bpy - br - bs - bug - bxr - ca - cbk_zam - cdo - ce - ceb - ch - cho - chr - chy - closed_zh_tw - co - cr - cs - csb - cu - cv - cy - da - de - diq - dv - dz - ee - el - eml - en - eo - es - et - eu - fa - ff - fi - fiu_vro - fj - fo - fr - frp - fur - fy - ga - gd - gl - glk - gn - got - gu - gv - ha - haw - he - hi - ho - hr - hsb - ht - hu - hy - hz - ia - id - ie - ig - ii - ik - ilo - io - is - it - iu - ja - jbo - jv - ka - kg - ki - kj - kk - kl - km - kn - ko - kr - ks - ksh - ku - kv - kw - ky - la - lad - lb - lbe - lg - li - lij - lmo - ln - lo - lt - lv - map_bms - mg - mh - mi - mk - ml - mn - mo - mr - ms - mt - mus - my - mzn - na - nah - nap - nds - nds_nl - ne - new - ng - nl - nn - no - nov - nrm - nv - ny - oc - om - or - os - pa - pag - pam - pap - pdc - pi - pih - pl - pms - ps - pt - qu - rm - rmy - rn - ro - roa_rup - roa_tara - ru - ru_sib - rw - sa - sc - scn - sco - sd - se - searchcom - sg - sh - si - simple - sk - sl - sm - sn - so - sq - sr - ss - st - su - sv - sw - ta - te - test - tet - tg - th - ti - tk - tl - tlh - tn - to - tokipona - tpi - tr - ts - tt - tum - tw - ty - udm - ug - uk - ur - uz - ve - vec - vi - vls - vo - wa - war - wo - wuu - xal - xh - yi - yo - za - zea - zh - zh_classical - zh_min_nan - zh_yue - zu