Ювелірна справа
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Ювелíрна спрáва, ювелірка, ювелірство, золотарство, ювелірне мистецтво - вид людської діяльності, що дозволяє виготовляти штучні прикраси тіла людини. Вдіноситься до мистецького оздобного ремесла.
На Україні, до сер. 18 в. вживалася назва золотарство, хоч ювелірні предмети перев. виробляли зі срібла і рідше з золота (дорогого привозного металу) часто з додатком емалі, а в широкому значенні й з міді, нікелю, бронзи, заліза, сталі, олива, глини. Відповідно ювелірних майстрів називано золотарями або злотниками і сріблярами. У другій пол. 18 в. (на Зах. зі 17 в.) для майстрів, що виробляли дрібні речі — біжу (З французької bijou) з дорогоцінних металів прищепилася назва майстрів ювелірних справ, а для тих, що прикрашали золотарські вироби дорогоцінними каменями — майстрами брилянтних справ.
В наш час, особа, що займається ю.с. називається ювеліром, або золотарем. До прикрас тіла відносять не тільки вироби із дорогоцінних металів та каменів, але й і з "неблагородних" матеріалів - кістки, дерева, скла, а останнім часом - пластмас. Прикрасою тіла також вважається малюваний, чи татуйований малюнок на тілі.
Золотарство на Україні одне з найстарших мистецьких ремесел. Згідно археологічних даних, історія ювелірної справи в Україні сягає палеолітичних часів і простягається через безперевну еволюцію технологій та стилів до наших днів.
[ред.] Див. також
[ред.] Література
- Жолтовський П. Художній метал. Іст. нарис. К. 1970;
- Петренко М. Укр. золотарство XVI — XVIII ст. К. 1970;
- Спаський І. Дукати і дукачі України. Іст. нумізматичне дослідження. К. 1970;
- Ганіна О., Старченко О., Арустамян Ж., Гарбуз Б. Музей іст. коштовностей УРСР. К. 1984.
