Хмельницький Юрій

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Юрій Хмельницький (бл. 1641 - 1685) - Гетьман України в 1657, 1659–1663 рр. і Правобережжя (1677-81, 1685), молодший син Б. Хмельницького. Перебував під впливом старшинських угруповань. Скинутий з гетьманства, постригся в ченці. У 1677 і 1685 рр. був проголошений "гетьманом України" як, підданий турецького султана, але незабаром страчений турками.

Волею свого батька намічений на гетьмана й обраний Коз. радою у Чигирині 27. 8. 1657, але через молодість тимчасово передав владу у руки козацтва, яке обрало на гетьмана І. Виговського (1657 - 59). Після відходу І. Виговського на Козацькій раді в Германівці на Київщині (11. 9. 1659) гетьманом України обрано X. Його кандидатуру підтримувала промосковська група. Скориставшися зі скрутного становища України, московський уряд і його уповноважений князь О. Трубецкой примусили X. укласти Переяславські статті, 17. 10. 1659, які обмежували суверенні права України, давали право Москві призначати своїх воєвод і мати свої залоги, крім Києва, ще у 5 містах України. Цей договір викликав загальне обурення, і коли в 1660 московське військо, на боці якого вимушені воювати й козаки, у війні з Польщею зазнало поразки, X. перейшов на польський бік, і московське військо було змушене до капітуляції під Чудновом. X. уклав 27. 10. 1660 з Польщею так званий Слободищенськйй трактат, який розривав союз з Москвою, скасовував Переяславські статті, відновлював союз з Польщею й ґарантував автономію України, яка зобов'язувалася воювати спільно з польським військом проти Москви. Проти цього трактату (апробованого Козацькою радою в Корсуні) за намовою Москви виступили деякі лівобережні полки, а Х., відчуваючи неспроможність опанувати ситуацію, на початку 1663 склав булаву й постригся в ченці під ім'ям Гедеона. Орієнтація то на Польщу, то на Москву підштовхнула 1663 до поділу Козацької Держави на Правобережну і Лівобережну Україну. 1664 польський уряд звинуватив X. в зраді й ув'язнив його у Марієнбурзькій фортеці. Після звільнення (1667) він жив в Уманському манастирі, де його 1670 (за іншими джерелами 1673) захопили кримські татари і відправили до Константинополя. Після ув'язнення в Едичкульській в'язниці X. був архимандритом в одному з грецьких монастирів. За посередництвом французького посла (маркіза де Ноантель), турецький уряд намагався використати X. для закріплення свого володіння на Правобережній Україні. 1677 X. прибув в Україну й у зверненні до народу титулував себе «Князем Малої Росії-України і вождем Війська Запорозького»; її столицею був Немирів. 1678 -- 79 він хотів за допомогою турецького і татарського війська приєднати Лівобережжя. Однак йому не вдалося створити міцної влади, а деякими заходами він відштовхував від себе навіть близьких співробітників. Південне Правобережжя щораз більше обезлюднювалося, і люди втікали за Дніпро. Після цих невдач і примирення між Москвою, Туреччиною і Кримом (Бахчесарайський мир) 1681 X. позбавлено гетьманства. 1685 Туреччина призначила X. «Гетьманом України», але через півроку за непослух турецькому урядові його страчено в Кам'янці-Подільському.

Юрій Хмельницький був слабою, незрівноваженою людиною, яка своєю діяльністю немало спричинилася до того, що цю добу в історії України названо «руїною».

Цю статтю необхідно відформатувати, використовуючи мову розмітки Вікі. Ви можете допомогти проекту, зробивши це!

[ред.] Література

• Енциклопедія українознавства
• Антонович В. - Вец В. Исторические деятели Юго-Западной России. К. 1884;
• Костомаров М. Гетьманування Виговського й Юрія Хмельницького. Руська Іст. Бібліотека, т. XIII. Тернопіль, 1892;
• Герасимчук В. Виговський і Юрій Хмельницький. ЗНТШ. т. LIX -- LХ. 1904;
• Rаwitа Gawronski F. Ostatni Chmielniczenko. Познань 1919;
• Borschak E. A Littleknown French Biography of Yuras Khmelnytsky, The Annals of the Ukrainian Academy of Arts and Sciences in the U.S. Vol. III, 1 (7), 1953.