Українська греко-католицька церква

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Виникнення греко-католицької церкви було зумовлене політичними причинами: православні віруючі на терені Речі Посполитої та Угорщини зазнавали утисків від представників панівного римо-католицизму яко схизматики. З думкою урівняти прихильників грецького обряду перед лицем Ватикану виникла ідея унії, тобто злуки православної віри з католицькою.

Втім, перша спроба церковної унії на Руси належить до часів Данила Галицького і відбувалася вона в умовах опору татаро-монгольській навалі, який вимагав об'єднання сил усього християнського світу.

Реально унію було проголошено в 1596 р. у Бересті (Берестейська унія). через те, що далеко не всі православні приєдналися до унії, сталося розділення українських і білоруських віруючих на уніатів і православних.

В уніатській церкві богосложіння, церква і обряди залишились такими, якими вони були в православній церкві, але підпорядковувалася церква Папі Римському, і догмат про сходження Святого Духу від Отця і Сина (filioque) було прийнято католицький (так само, як і догмат про чистилище) – тобто головні розбіжності між православною та католицькою церквами.

Внаслідок трьох поділів Речі Посполитої, Київська митрополія греко-католицької (уніатської) церкви була розділена на дві частини. На землях, що відійшли до Російської Імперії, унія згодом (1838) була ліквідована. Австрійська Імперія проводила політику сприяння унійним процесам. Церква відігравала консолідуючу роль в українському суспільстві, підтримувала розвиток культурно-освітнього життя.

Розквіт Української Греко-Католицької Церкви припадає на 19 століття. Митрополит Андрей Шептицький (м. Львів – 2-а половина 20 століття) був провідною постаттю греко-католицького руху.

Зі встановленням радянської влади УГКЦ була ліквідована у західноукраїнських землях. 1989 року вийшла з підпілля.

[ред.] Адміністративно-територіальна структура УГКЦ

За даними офіційного сайту УГКЦ на даний момент запроваджено таку адміністративно-територіальну структуру УГКЦ:

Україна
- Києво-Вишгородська архиєпархія
- Львівська архиєпархія
- Стрийська єпархія
- Самбірсько-Дрогобицька єпархія
- Тернопільсько-Зборівська єпархія
- Сокальська єпархія
- Івано-Франківська єпархія УГКЦ
- Бучацька єпархія
- Коломийсько-Чернівецька єпархія
- Донецько-Харківська екзархія
- Одесько-Кримська екзархія

Польща
- Перемишльсько-Варшавська архиєпархія
- Вроцлавсько-Ґданська єпархія

Франція
- Апостольський екзархат у Франції, країнах Бенілюксу та Швейцарії

Німеччина
- Апостольський екзархат у Німеччині та Скандинавії

Великобританія
- Апостольський екзархат у Великобританії [1](CАНГЛІЙСЬКИЙ)

Італія

(В Італії поки що немає адміністративної структури УГКЦ, але існує близько 100 більш-менш організованих громад українців греко-католиків, якими опікуються греко-католицькі священики, більшість з яких навчається в Римі. У 2002 році Апостольський Престол призначив Апостольського Візитатора для українців греко-католиків в Італії. На даний момент є ним єпископ Гліб Лончина).

Канада
- Вінніпезька архиєпархія
- Едмонтонська єпархія
- Торонтонська єпархія
- Саскатунська єпархія
- Єпархія Нью-Вестмінстеру

США
- Філадельфійська архиєпархія
- Єпархія в Чикаго
- Стемфордська єпархія УГКЦ
- Єпархія у Пармі

Бразилія
- Куритибська єпархія

Аргентина
- Аргентинська єпархія

Австралія
- Єпархія для українців-католиків в Австралії, Новій Зеландії та Океанії

[ред.] Література

Енциклопедія українознавства

Духнович А. История пряшевской Епархии, рос. переклад Кустодіева, перевидана у творах О. Духновича, т. 2. пряшів 1967;
Пекар А. Нариси Історії церкви Закарпаття. Рим 1967;
Hopko V. Greko-Katoličeskaja Cerkov 1846 — 1946. Пряшів 1946;
Pekar A. Historic Background of the Eparchy of Prjashev. Пітсбурґ 1968;
Kubinyi J. The History of Prjašiv Eparchy. Рим 1970;
The Tragedy of Gr. Cath. Church in Czechoslovakia. Нью-Йорк 1971.