Угорці

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Угорці


Раса:
Загальна кількість
Найбільші розселення
Мова	угорська мова
Релігія	католики
Етнографічні групи

Угорці, також мадяри (Magyarok — модьорок), угри (загальновживані західноєвропейська і слов'янська назви угорців — від тюркского племені оногурів) — народ з фіно-угорської групи, основне населення Угорщини (98% з 10,6 млн у 1977 рр.).

[ред.] Розселення

Живуть також як меншість у Румунії (1,6 млн), країнах колишньої Юґославії (0,5 млн), Словаччині (0,4 млн), країнах колишнього СРСР (160 тис.), Австрії (30 тис.) й інших країнах Західної Європи та Північної (США (0.6 млн), Канада (0.1 млн))і Південної Америки (Аргентина (20 тис.)) й Австралії (30 тис.), разом 13,5 млн.

[ред.] Мова

Див. докладніше статтю: угорська мова

Розмовляють угорською мовою, зближеною до фінської й естонської мов. Діалекти:

західний задунайський,
південний, або альфельдський,
тиський, або дунайско-тиський,
палоцький, або північно-західний,
північно-східний,
мезешегський, або закирайхагський,
секейський.

Писемність на основі латинської графіки (з 10 століття).

[ред.] Релігія

За віровизнанням католики (68%; у тому числі 3% греко-католики) і протестанти (25%, переважно кальвіністи та лютерани).

[ред.] Історія

Угорці прибули на територію сучасної Угорщини в кінці 9 ст. з первісної батьківщини між Волгою й Уралом через південні українські степи.

На недовгий час утворили в міжріччі між Бугом, Дністром, Серетом і Прутом союз семи угорських племен. Витиснені звідти печенігами й болгарами, подалися в 895-896 рр. під проводом Арпада через Карпати до Панонії. Тут підкорили собі місцеве населення, гол. слов. (воно згодом асимілювалося), прийняли християнство й створили сильну централізовану державу Угорщину, до якої належали й українські землі на південь від Карпат - Закарпаття.

[ред.] Національний одяг

Традиційний одяг Угорців також вельми різноманітний. Жінки носили широкі сборчаті спідниці, часто надягаючі на декілька нижніх спідниць, короткі сорочки з широкими рукавами, яскраві безрукавки (пруслики). З'являтися на людях вони могли тільки в головних уборах - чіпцях, хустках.

Чоловічий костюм складався з полотняної сорочки, жилета і полотняних брюк (гат’я). Серед головних уборів переважали хутряні шапки і солом'яні капелюхи. Чоловічий верхній одяг - суконне пальто простого крою (губа), розшитий плащ (сюр), довга хутряна накидка (шуба).

[ред.] Кухня

Див. докладніше статтю: угорська кухня

Якщо традиційні форми костюма витиснені міським одягом, то в живленні у Угорців традиції достатньо стійкі. Вживають в їжу багато м'яса, овочів (капусти, помідорів і ін.), борошняних виробів (локшини, галушок), приправ (чорного і червоного перцю - паприки, лука). Найбільш відомі блюда - гуляш (густий м'ясний суп з луком і червоним перцем), перкельт (тушковане м'ясо в томатному соусі), паприкаш (тушковане куряче м'ясо з червоним перцем), турошчуса (локшина з сиром і шкварками). Популярна чорна кава. Серед алкогольних напоїв переважають виноградне вино, фруктова горілка палинка.

[ред.] Сім'я

Сучасна сім'я мала, у минулому була поширена велика патріархальна.

У традиційній духовній культурі Угорців, календарних і сімейних обрядах можна виділити елементи, пов'язані з дохристиянськими віруваннями, - сліди тотемізму, магії, шаманізму, простежуються деякі характерні міфологеми, наприклад, образ світового дерева ("до неба дістаюче дерево").

[ред.] Фольклор

У багатому фольклорі виділяються пісні і балади (наприклад, про разбійників-бетярів), казки (чарівні, жартівливі і ін.), історичні перекази, прислів'я.

Своєрідна угорська народна музика. У піснях "старого стилю" помітні риси, характерні для музичної творчості народів Поволжжя. Музика "нового стилю" склалася під західно-європейським впливом. Відомі угорські танці - вербункош, чардаш і ін.

[ред.] Угорці в Україні

У 1970 р. в межах УРСР жило 153 000 угорців, у тому числі в Закарпатській області 152 000 (15,6% усього населення). На Закарпатті угорці заселюють у більшості Берегівський район, становлять половину населення Виноградівського і меншу частину Ужгородського та Мукачівського районів. Деяке число їх живе в Тячівському, Хустському і Рахівському районах.

Мовні, суспільні і культ. взаємини між У. й українцями тривали століттями, наслідком чого багато українців, гол. міщан та інтеліґенції зугорщйлися; зворотне явище траплялося рідко. Попри зміну прізвищ на угор. у 19-20 ст.ст. зустрічаємо ще й тепер серед У. чимало укр. прізвищ. Співжиття У. й українців призвело до мовно-культ. впливів; до угор. мози увійшло багато слов. елементів, у тому ч. й українізмів, і навпаки. До найдавніших угор. запозичень належать слова суспільної орг-ції: király - король, ispán - начальник (пан), szabad - свобідний, család - родина (челядь), órosz - двірський слуга (також русин, руський), szolga - слуга, а з церковної термінології: barát - чернець (брат), kereszt - хрест, Karácsony - Різдво (карачун), szombat - субота тощо. Укр. побут, фолкльор, матеріальна й духова культура, пісня й музика, танці, зокрема на півд. Закарпатті, виявляють також угор. впливи, а в угор. культурі суміжних обл. є укр. елементи.

Нині угор. меншість в Україні належить до етнічно найстійкіших нац. груп; тільки. 2% угорців подали ін. рідну мову, в тому ч. 1% укр.; такий самий відсоток українців у Закарп. обл. подає угор. мову за рідну. Угорці користуються досить широкими культ. правами в освіті, засобах комунікації, вид. діяльності тощо. В Закарп. обл. в 1970-х pp. виходили 2 обл. газ. угор. мовою: Kárpáti Igaz Szó («Правдиве карп. слово») і Kárpátontuli Ifjúság («Закарп. молодь») та районні газ. в Берегові Vörös Zászló («Червоний прапор») й Ужгороді. У 1970-х pp. діяли 140 шкіл з угор. мовою навчання, у тому ч. 15 сер. У м. Береговому вистави Нар. театру відбуваються угор. мовою. В Ужгородському ун-ті на філол. фак. є відділ угор. мови. В-во «Карпати» випускає кн. угор. мовою для місц. шкіл й річні календарі та переклади з укр. літератури для Угорщини.