Сян

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Сян

Сян, найбільша карп. притока Вісли; довж. 444 км, сточище — 16 780 км.² Випливає на межі Високого і Сер. Бескиду б. Ужоцького перевалу на висоті 843 м, далі перепливає Сер. Бескид (творить кілька повздовжніх долин і закрутів), Сяніцьку котловину і підгір'я, міняє напрям з півн. на сх. і нижче Перемишля пливе на півн. зах. у широкій долині по Надсянській низовині; нижче Сандомира впадає до Висли. Спадок від 8‰ в джерельній частині до 0,5‰ на передгір'ї і 0,25% на Надсянській низовині. Живлення гол. снігове та дощове. У пониззі (90 км) судноплавний. Гол. притоки: Солинка, Ослава, Вислок (ліві); Вігор, Вишнівка, Любачівка, Танва (праві). У гор. частині на С. збудовані водоймища — Солинське і Мичковське та ГЕС. На С. м.: Лісько, Сянік, Перемишль, Ярослав.

До 1946 гор. С. (аж по Сянік) лежав на суто укр. етнічній території, сер. (від Сянока на півн. до Сіняви) на укр.-поль. пограниччі (С. вважався за межу укр. і поль. частини Галичини), дол. — на поль. етнічній території. Після встановлення нового кордону між УРСР і Польщею на території УРСР лежать лише джерела С., далі на довж. 50 км С. являє собою кордон між Польщею й УРСР, а нижче на довж;. 390 км тече у Польщі. По виселенні укр. населення держ. кордон став й етнічною укр.-поль. межею.