Суд і Розправа
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
«Суд і Розправа» — визначна пам'ятка права України 18 століття, складена бунчуковим товаришем Ф. Чуйкевичем — результат його приватної кодифікації (1750–58); повна назва: «Суд і Розправа в правах Малоросійських широко на різних місцях показана, а тут в єдиний короткий і ясний ексцерпт, для припинення гіркої в судах тяганини зібрана, для корисного вжитку малоросіянами списана від Різдва Христового 1770 18 жовтня».
Збірка «Суд і Розправа» присвячена судовому цивільному процесові й судоустроєві та частково земельному й родинному праву; одночасно вона є джерелом історії правничої думки Гетьманщини. Постала на ґрунті політичних (відновлення Гетьманства) та соціально-економічних (оформлення старшини в прошарок землевласників) змін, вона ставила собі завдання обґрунтувати потребу зміни судоустрою, що виник по 1648, і повернути давній, на основі Литовського Статуту, що залишався головним джерелом права Гетьманщини. Присвячена гетьманові К. Разумовському, «Суд і Розправа» пропонувала відновити так звані статутові суди і цим відокремити судівництво від загальної адміністрації, обороняла незалежність судів Гетьманщини й доводила, що втручання російського уряду в судові справи України є «не згідне з правами малоросійськими» і що «від Суду Генерального апеляція нікуди вже йти не повинна».
Праця Чуйкевича мала великий вплив на суд. реформу Гетьманщини 1760–63, зокрема на зміну устрою і судочинства Генерального Суду, за зразком Трибуналу Великого Князівства Литовського (1760) й на введення статутових судів (1763).
«Суд і Розправа» складається з таких частин:
- про докази;
- про рочки і роки;
- про процес;
- про апеляції;
- про виконання судових рішень;
- про посаг, віно і привінок.
Ці частини були виготовлені до 1750 й 1752; пізніші доповнення:
- про апеляції за Статутом (1754),
- про давність земську (1755),
- про суд польовий, підкоморський, тобто межовий (не раніше 1758).
Хоч «Суд і Розправа» була приватна зб. діючого права, нею користувалися в судах; в актах судових розправ зустрічаються посилання на неї, як на джерело права. Відчуття національної гордости й патріотизму («При помочі Божій малоросіяне з гетьманом Богданом Зіновієм Хмельницьким кров'ю своєю освободили Малу Росію»), літературни метафори (порівняння окремішности судів з річковою системою) й інші поширюють значення цієї пам'ятки поза сферу історії права.
Копію «Суду і Розправи» з кінця 18 або з початку 19 в. надрукував М. Василенко: «Матеріяли до історії українського права», І (1929); рукописна копія 1791 зберігається у Державній публічній бібліотеці імені М. Салтикова-Щедріна в Ленінграді.
[ред.] Джерела інформації
[ред.] Література
- Кистяковский А. Права, по которым судится Малороссійский народ. Исследование. К. 1879;
- Василенко М. Пам'ятник укр. правничої літератури XVIII в. ЗНТШ, т. 138-140. Л. 1925;
- Ткач А. Історія кодифікації дорев. права України. К. 1968.
 |
Це незавершена стаття з історії. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
