Синдикат цукрозаводчиків
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Синдикат цукрозаводчиків, перший на Україні синдикат, утворений 1887 як С. продуцентів цукру-піску на з'їзді цукрозаводчиків у Києві за активною підтримкою рос. уряду. Провідну ролю в ньому відогравали польські, єврейські, російські та українські цукрозаводчики; впливів закордонного капіталу в ньому не було. С. ц. охоплював під час розквіту 92% цукрових зав. Рос. Імперії. Він діяв на підставі трьох багаторічних угод між цукрозаводчиками, мав постійне бюро в Києві й філію у Варшаві, номінальні членські внески, але не мав своїх акцій, ні спільного капіталу. Т. ч. орг. його форми були проміжними поміж пулом й картелем.
Гол. завданням С. ц. було не допускати до зниження цін на цукор на внутр. ринку Рос. Імперії, що й було в інтересах рос. уряду, який збирав з цукру великий акциз. З уваги на бідність населення й малий попит, з одного боку, і постійно зростаючу модернізацію цукрових зав. — з другого, весь час існувала перепродукція цукру. Щоб зберегти ціни на високому рівні, С. ц. ухвалив експортувати за кордон до 25% продукції цукру за цінами, нижчими за ціни внутр. ринку (демпінґ), при чому уряд погодився не обкладати експорт акцизом і навіть виплачував премії за експорт. Чл. С. ц. погоджувалися дотримуватися встановлених С. ц. цін, але розподілу ринку на квоти не було і панувала сильна конкуренція. За час існування С. ц. внутр. ціна за пуд цукру-піску коливалася між 4,18 і 4,50 карб. (акциз зріс з 85 коп. до 1,75 карб.), за кордоном — 2,50 — 3 карб. Тому що чл. С. ц. перестали дотримуватися дисципліни цін, рос. уряд вдався у 1895 до законодавчого обмеження виробництва цукру та встановлював обсяг продажу цукру для кожної цукроварні зокрема; виробництво цукру понад норму оподатковувалося у штрафному порядку.
Протягом 1895 — 1917 в Києві існував під контролем рос. уряду також Комітет рафінадних цукрозаводчиків, що обирався на періодичних з'їздах продуцентів рафінаду. Хоч цей комітет провадив політику, подібну до свого попередника, орг. він був ще менше досконалий, ніж С. продуцентів цукру-піску.
 |
Це незавершена стаття з Енциклопедії українознавства. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
