Середній палеоліт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Середній палеоліт, або Середньодавня кам'яна доба - починається за традиційною схемою заледенінь під час рис-вюрмського інтергляціала. Науково датован - від 125/100 до 40 тис. років тому. Середній палеоліт Європи називають епохою мустьє по визначній пам'ятці у Франції.

[ред.] Характеристика

Середній палеоліт добре досліджен. Характеризується широким розселенням людини у результаті якої палеоантроп (людина середнього палеоліту) розселився майже на всю вільну від льодовика територію Європи. Значно зросла кількість археологічних пам'яток. Територія в Європі заселяється до Волги. Мустьєрські стоянки з'являються в басейні Десни, верхів'ях Оки, Середньому Поволжжі. У Центральній і Східній Європі пам'ятників середнього палеоліту в 70 разів більше, ніж раннього палеоліта. Одночасно з'являються місцеві групи й культури, що стає основою для народження нових рас і народів.

Вважають, що європейське мустьє розвилося у двох основних зонах - у Західній Європі й на Кавказі - і звідти поширилося на іншу Європу. Прямий зв'язок між середнім і раннім палеолітом установлюється в рідких випадках.

Археологічні культури розділяють на ранньомустьєрські (існували в рисс-вюрмський час) і пізньомустьєрські (Вюрм І і Вюрм І/ІІ; абсолютний вік - 75/70-40/35 тис. років тому).

[ред.] Індустрія

Вдосконалилося виробництво кам'яних знарядь (нуклеуси, і великі (так званих леваллуазьких) пластини). Знаряддя мустьє виготовлялися в основному з відщепів. Вони відрізняються стійкістю форм. Двусторонне оброблені знаряддя зберігаються й у середньому палеоліті, але істотно змінюються. Ручні рубала зменшуються в розмірах, часто виготовляються з відщепів. З'являються листоподібні наконечники й вістря різних типів, які використовувалися в складених знаряддях і зброї, наприклад у метальних списах. Типове знаряддя мустьє - шкребок - має багатолезові форми. Мустьєрські знаряддя багатофункціональні: вони служили для обробки дерева й [[шкір, для стругання, різання й навіть свердління.

[ред.] Клімат

Початок середнього палеоліту падає на відносно теплий інтергляціал Рисс-Вюрм. Він характеризувався періодом теплого й сухого клімату, коли в Європі ще зберігалася субтропічна фауна: давній слон, гіпопотам, носоріг Мірка. На території Угорщини, наприклад, ще були поширені хвойні й листяні ліси, а клімат був тепліше сучасного: середня температура зими - не нижче 0°. У кульмінацію Вюрма Й температура січня впала до -10-15°, а температура липня - до +10°. З'явилися значні безлісні простори.

Потім пішли спочатку незначні зміни клімату, потім - тривалий перехідний період і, нарешті, останнє заледеніння - вюрмскьке. У період між интергляциалом і кульмінацією Вюрма Й флора й фауна Європи повністю змінилися. Клімат зм'якшився й потеплішав лише під час інтерстадиала Вюрм І- ІІ, коли збільшилася кількість опадів і листяні ліси знову стали переважними. Нове поступове похолодання й зменшення кількості опадів привели до того, що рослинність придбала степовий характер. У Вюрмі ІІІ утворилися степові й тундрові ландшафти, а у фауні з'явилися полярні види. Багато в чому аналогічні процеси відбувалися й в інших областях Європи.

[ред.] Археологічні пам'ятки

Мустьєрські пам'ятки досить чітко розділяються на базові табори (залишки яких часто знаходять у великих й добре вкритих печерах, де утворилися потужні культурні шари з досить різноманітною фауною), і на тимчасові мисливські табори (бідна індустрія). Зустрічаються й майстерні для видобутку й первісної обробки каменю. Базові табори й тимчасові мисливські стійбища розташовувалися як у печерах, так і під відкритим небом.

У кантоні Берн (Швейцарія) знайдені Мустьєрські місця видобутку кременя у вигляді вертикальних ям глибиною 60 см, викопаних роговим знаряддям. Тут вироблялася первинна обробка кременя.

У Балатенловаше (Угорщина) були шахти по видобуванню забарвлювачів.

У південно-західній Франції мустьєрські стоянки знайдені під скельними навісами й у малих печерах, що рідко перевищують 20-25 м завширшки й глибину. Печери в Комб Гренаді й Ле Пейраре (Південна Франція) були доустатковані.

Житла з костей мамонта із залишками вогнищ усередині під відкритим небом знайдені на стоянці Молодово І на Дністрі.

До кінця Вюрма І ставляться великі з багатьма вогнищами житла, знайдені у Франції (Ле Пейрар, Во-Де-Л'0безье, Эскишо-Грано). Залишки десяти невеликих жител виявлені в низов'ях р. Дюране (Франція).

[ред.] Заняття населення

Основним заняттям населення залишалося полювання.

Вивчення особливостей топографії показало, що основою господарської діяльності населення Лаціо було полювання на найрізноманітнішу дичину. Місця для таборів вибиралися там, де була мисливська різноманітність. Полювання на таких великих тваринах, як слон, гіпопотам, носоріг, що продовжували жити тут доки не стали зникати вологі ліси й болота.

Печера Монте Чірчео (Лаціо): полювання на тварин, які жили на їхній мисливській території (зона радіусом 10 км навколо стоянки), що включала відкриті місцевості, де паслися коні; рідку паркову рослинність і сухі світлі ліси на вододілах, де жили олені й дикі бики; густі вологі ліси, у яких жили кабани й козулі. Зміни природних умов привели деяких стадних травоїдних до міграцій: улітку - в Апенніни, на рясні пасовища, узимку - назад, у низинні райони. Судячи з розташування пам'ятників середнього палеоліту, людина ще не рухалася за чередами в гірські місцевості, залишаючись в основному в низинних районах, де зберігалися слони, бегемоти, носороги.

У середньому палеоліті північної Італії базові табори розташовуються між морськими ресурсами й горами із сарнами й оленями.

Інша картина в печері Морії (Іспанія): близько 50% кісткових залишків тут належить великому бикові, інші - шляхетному оленеві й коневі.

У Криму полювали майже винятково на дикого осла (Староселье) і сайгу (Заскельна). На Кавказі у Воронцовській печері 98,8% залишків фауни належать печерному ведмедеві, на ільській стоянці до 87% становлять кості бізона.

Населення Молодова в середньому палеоліті полювало на мамута, а також на коня, бізона й північного оленя.

В Ерде (Угорщина) об'єктом навесні полювали на печерного ведмедя (залишки близько 500 осіб), а влітку - на коня й гіпопотама.

У Кенігсхауе біля Гарцських гір в Німеччині близько 30 чоловік - жили із квітня по жовтень на березі озера, у досить відкритій місцевості, в оточенні очеретяних боліт і лісів з вільхи, берези, тополі. Основним заняттям було полювання на мамонта, носорога, дикого коня й бика.

Поселення Лебенштедт у Зальцгиттера в Німеччині існувало в умовах тундрової рослинності 55 тис. років тому. Основним заняттям населення було полювання на північного оленя, бізона, коня, шерстистого носорога. Всі кам'яні знаряддя - знаряддя полювання й оброблення туш. Це літній табір групи мисливців (40-50 чоловік), що зупинялись можливо тут на декілька тижнів.

У гроті Ортюс (Франція) мисливці на пантеру, рись, вовка приносили в табір тільки шкіри, зняті на місці полювання.

Аналогічна картина спостерігалася в Ерде, де на печерну гієну, вовка й бурого ведмедя полювали через їхні шкіри.

Рибний лов в Кударо на Кавказі.

Полювання на птахів і збирання, особливо в районах з більше м'яким кліматом. Способи ведення полювання вивчені недостатньо. Існувало полювання зі списом, у тому числі й метальним, оснащеним кремінним наконечником. Була освоєна й облавне полювання на пересіченій місцевості, можливо, з використанням ловчих ям.

[ред.] Археологічні культури

Дослідженнями Ф. Борда виявлені різні культури, що не були прив'язані до теріторії. В один і той же час в одній окрузі могли співіснувати різні культури. Шляхи розвитку відбивають обмеженість використовуваної сировини, рівень розвитку техніки, певний набір знарядь. Виділяють леваллуаський, зубчастий, типово мустьєрський, шарантський, понтійський і інші шляхи розвитку.

Збільшилася осілость, що повинна була сприяти консолідації людських колективів, що жили на поселенні. Високий рівень родових соціальних відносин. Так людина, що втратилася руки, жила ще довгий час після втрати працездатності, але ж таку можливість міг дати йому колектив.

[ред.] Вірування

Присутні перші поховання, сліди ритуалів (можливо зароджувався тотемізм), і застосування орнаментації - ритмічні повторення нарізок на костях або каменях, використання фарби (переважно червоної охри).

Більшість мустьєрських поховань перебуває в межах поселень, в основному в печерах. Могильні ями - неглибокі, неправильних обрисів, але часто вириті або видовбані спеціально для поховання. Основний поховальний обряд - трупоподожение на боці, зі злегка підігнутими в колінах ногами. Зверху поховання засипалося землею або каменями. Там, де можна встановити, похований звернений головою на захід або схід. У могилах знаходять мінеральну фарбу- охру, знаряддя й кістки тварин, але все це могло потрапити туди й випадково, з культурного шару, а не як жертвоприносини покійному (поховального інвентарю). Зв'язок померлих з родовою громадою зберігалася й після смерті. Можливо вони вірили в життя після серті (це не було анімістичне вірування).

Зародження тотемізму й фетишизму - можна вважати встановленими. Таким тотемом для багатьох пологів, видимо, був ведмідь - печерний або бурий. Зустрічаються випадки особливого обігу із черепами й костями ведмедів: черепа складають у спеціальні ніші в печерах або ящики з кам'яних плит (Драхенлох, Швейцарія; Петерсхеле, ФРН), кістки ховають у спеціальних кам'яних спорудженнях (Регурду, Південно-Західна Франція).

[ред.] Люди

Вважається, що населення було неандертальським. Але антропологічні дослідження останнього часу показали, що до палеоантропам були не тільки неандертальці, але люди що були більш схожі на кроманьйонців. Палеоантропологічні знахідки часу рисс- вюрмського интергляциала ще не різняться. Знахідки раннього Вюрма вказують на антропологічні розходження. Наприкінці останнього иптергляциала й на початку Вюрма почався, продесс розвитку Homo sapiens sapiens і виділення рас.

Класичні неандертальці були тількі в Західній Європі (так звана група Шапель). Низький зріст і великі розміри частин тіла, можливо вспадковані різними сучасними європейськими народами.

Третинна система
Голоцен	Історичні епохи
	Залізна доба
	Пізня бронза
	Середня бронза
	Рання бронза
	Бронзова доба
	Мідна доба (Енеоліт)
	Нова кам'яна доба (Неоліт)
	Середня кам'яна доба (Мезоліт, Епіпалеоліт)
Плейстоцен	Пізній палеоліт
	Середній палеоліт
	Ранній палеоліт
	Давня кам'яна доба
	Кам'яна доба