Російська Радянська Федеративна Соціалістична Республіка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Російська Радянська Федеративна Соціалістична Республіка (РСФСР), офіц. назва рос. ком. держави, яка була утворена в наслідок збройного повстання більшовиків проти Тимчасового Уряду дем. Рос. республіки в листопаді 1917 (Жовтнева революція). Рев. уряд, — Совет нар. комісарів (Совнарком) на чолі з В. Леніним домігся схвалення перевороту 2 Всерос. з'їздом совєтів у Петрограді. Назва РСФСР була прийнята в січні 1918, а 10. 7. 1918 5 Всерос. з'їзд совєтів схвалив конституцію РСФСР.

Творці РСФСР уважали нову держ. формацію за спадкоємця кол. Росії, але коли окремі країни на її території — Україна, Білорусь, балтицькі й закавказькі народи — оформились у нац. держави, уряд РСФСР, під впливом міжнар. і воєнних обставин, тактично визнав їх незалежність (17. 12. 1917 Совнарком Росії визнав УНР), а пізніше розпочав проти них інтервенцію. З метою прикриття інтервенції виглядом гром. війни, уряд РСФСР користувався місц. сов. урядами та військ. формаціями, в яких основну ролю відогравали росіяни. Три збройних напади РСФСР проти України в 1917 — 21 мали на меті ліквідувати укр. нац. державність і відновити єдність кол. Росії. З цією метою утворено Укр. Сов. Соціалістичну Республіку, яка була твором рос. комуністів та уряду РСФСР. Вже під час рос.-укр. війни УРСР стала залежною від РСФСР, хоч формально існували між ними союзно-договірні зв'язки. Роля рос. комісарів при укр. сов. уряді та прероґативи гол. рос. командування на Україні і централізованих органів РКП(б) перевищували компетенції держ. органів УРСР та КП(б)У.

На основі т. зв: військ.-політ. союзу між РСФСР й ін. сов. республіками, декретованого рос. Совнаркомом 1. 6. 1919, УРСР, Білорусь, Литва і Латвія підпорядкували зверхництву сов. Росії такі справи: військ., ради нар. господарства, фінанси і працю. 28. 12. 1920 уряди РСФСР і УРСР підписали «роб.-сел. союзний договір», який оформив попередньо декретований союз, зводячи фактично УРСР до становища автономної одиниці РСФСР. Формально УРСР продовжувала бути «самостійною» аж до утворення СРСР у грудні 1922 (див. Союз Сов. Соц. Республік). У колах РКП(б) роблено заходи в 1921-23 включити сов. республіки до складу РСФСР на базі автономности (Сталін та ін.). Перемогла з тактичних міркувань більш поміркована концепція союзного зв'язку тих республік з РСФСР.

РСФСР була задумана больш. партією як «федеративна» держава, в рамках якої народи і національності Росії мали б самовизначитися як автономні одиниці; в 1919 — 23 були утворені автономні респ. і обл. деяких народів на території РСФСР (Тат., Башкирська, Карельська, Киргизька, Туркестанська та ін.). Але, поза назвою, РСФСР не мала федеративного характеру. Справами національностей і складових частин «федерації» відав Нар. комісаріат у справах національностей, очолюваний Сталіном. Дри наркоматі діяла дорадча рада з представників окремих національностей, у тому ч. і таких, які входили до складу ім. сов. респ. Напередодні утворення СРСР у складі РСФСР було 7 автономних респ., 9 автономних обл.; під безпосереднім впливом РСФСР були також 2 «нар.» сов. республіки, а в т. зв. союзно-договірних взаєминах перебували 5 окремих сов. республік, у тому ч. УРСР. Взаємини останніх з РСФСР так само характеризували тісне підпорядкування рос. держ. органам, централізація різних ділянок управління, уніфікація законодавства та політики.

30. 12. 1922 створено союз республік СРСР, до якого увійшли РСФСР, УРСР, Білор. ССР та Закавказька Сов. Федеративна Соц. Республіка (Азербайджан, Вірменія і Грузія). Фактично СРСР був продовженням РСФСР. Складові частини РСФСР часто міняли своє конституційне становище, утворювалися нові автономні респ., обл. або нац. округи, деякі одиниці здобували статус союзних респ. і виходили із складу РСФСР, ін. змінювали свою територію і назви. У 1954 Кримська обл. (до 1944 Крим. АССР) була передана до складу УРСР.

У 1973 до складу РСФСР входили такі одиниці: 16 автономних респ., 5 автономних обл., 10 нац. округ, б країв і 49 обл. (два останні типи є адміністративнотериторіяльного, а не нац.-політ. характеру).

Територія РСФСР становила 17,1 млн км2, тобто 76% всієї території СРСР, а населення (1973) 132,5 млн — 53,4% всього населення СРСР. За переписом 1970 ч. росіян 107,7 млн (82,8% людности республіки), татар 4 758 000 (3,7%), українців 3346000 (2,9%), чувашів 1637000 (1,3%), башкирів 1 181 000 (0,9%), мордви 1 177 000 (0,9%); ін. народи РСФСР кількісно понад півмлн: білоруси, євреї, німці, удмурти, марійці, чеченці. В РСФСР жило ще понад 100 менших національностей і мовних груп.

Насправді ч. нерос. національностей було вищим, бо радянські переписи з 1959 і 1970 — невірні. За переписом 1926 на територїї РСФСР (у сучасних межах) жило 6 872 000 українців. Вони жили перев. на укр. етнічній (суцільній і мішаній) території, частково в розпорошенні (перев. у великих етнічних островах). Розміщення українців у РСФСР, за В. Кубійовичем, було 1926 (у тис. і % всього населення) таке:

| у 1 000 | у %

1. Укр. суцільна, етнічна територія | 3 357 | 66,0

У тому ч.:

Воронізька і Курська губ. | 1412 | 64,2

Донеччина | 597 | 76,8

Зах. Передкавказзя | 1348 | 63,8

2. Мішана рос.-укр. територія | 1294 | 29,6

У тому ч.:

Півн. Чернігівщина | 124(?) | 14,1(?)

Сх. Передкавказзя | 1170 | 33,9

3. У діяспорі | 2221 |

У тому ч.:

В Евр. частині | 1 076 |

В Азійській частині | 1 145 |

За сов. переписом 1959 ч. українців в РСФСР зменшилося до 3359000. Насправді на осіб укр. походження можна дати приблизне число — понад 9 млн. Третя кількісно національність — українці — не мають в РСФСР жадної нац.територіяльної одиниці, хоч укр. населення творить більшість у поданих вище краях (див. докладніше Кубань, Донеччина, Слобожанщина, Ставропільщина, Терщина, Надволжя (див. Доповнення), Урал, Сибір, Зелений Клин). Яке є їхнє справжнє число невідомо, бо супроти укр., білор. та ін. нац. груп в РСФСР провадиться посилена русифікація.

З правно-устроевого погляду РСФСР не мала повних ознак федерації: існувала однопалатна система (Верховна Рада РСФСР); уряд (Рада Мін. та Верховний Суд й ін. центр. респ. органи) не відтворювала федерального складу держави. Його осідком була Москва, яка одночасно була столицею СРСР. В РРФСР не було окремої, бодай формальної партійної організації, як у випадку ін. союзних респ., бо КПРС на ділі була рос. партією. У 1956 Хрущов утворив окреме бюро ЦК КПСС для РРФСР (ліквідоване в 1966). Не зважаючи на назву, РСФСР є скорше унітарним держ. організмом.

Див. також СРСР і Україна.