Равич
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Равич (Rawicz) - польський шляхетський герб (Ursin, Ursowic, Panna na niedźwiedziu, Miedźwiada, Miedźwioda, Niedźwiada, Niedźwieda, Niedźwioda, Rawic, Rawita)
Зміст |
[ред.] Опис гербу
На золотому полі коронована діва з широко розведеними руками сидить на чорному ведмеді. У клейноді повернутий ліворуч ведмідь, що тримає у лапі троянду і виникає з-поміж двох оленячих рогів.
[ред.] Легенда
Легенда свiдчить, що англiйский король вмер, не залишивши належним чином складеного заповiту, i волю свою сповiстив з того свiту. Згідно неї, царську корону i нерухоме майно король залишив своєму синовi, а усе рухоме майно - дочцi. Послухавшись поради, що дало йому придворне отточення, принц вирiшив формально виконати батькову волю i звелiв запустити чорного ведмедя - який, безумовно, був рухомим майном - до опочивальнi принцеси. У разі її смертi, яка здавалася невiдворотньою, виконувалася воля короля i наочно демонструвалася нездатнiсть принцеси керувати рухомим майном. Але принцеса не тiльки приборкала звiра, а, навiть, виїхала на ньому верхи з своїх покоїв пiднiмаючи руки до неба i вимагаючи справедливості. Брат, побачивши, що правда i вищi сили на боцi сестри, вибачився перед нею i вiддав замiж за князя лотарiнгського зi всім, що мало належати їй, майном. У пам'ять про те, що сталося, принцеса дала своїм нащадкам герб, який зображує дiвчину на ведмедi. Сенс гербу - здатнiсть Равiчів з честю виходити з важких випробувань, "перетворення Конфузiї у Вiкторiю".
[ред.] Прокляття
У 995 роцi рід Вршовців, що пiзнiше прийняли ім'я Равичів, був проклятий Св. Адальбертом (Войцехом) за вбивство п'яти (за іншими версiями, чотирьох) братiв останього. Iмена вбитих Славниковичів: Спитимир, Побраслав, Поржей, Часлав, а також Собебор, який, за деякими даними, всеж-таки вцілiв. Св. Адальберт напророкував, що рід Вршовців має тричі занепасти.
У 1108 роцi, Вршовці програли феодальну чвару Пржемисловичам, пiддалися жорстокому цькуванню. На горi Петржин у Празi вiдбулися масовi страти Вршовців. Непошкоджена частина роду утекла у Польщу i iншi сусiднi країни. У Польщi Вршовців милостиво зустрiв Болеслав III Кривоустий i подарував їм землi, що межували з Священною Римською Iмперiєю.
Отже герб росповсюдився серед польського шляхетства. Найчастiше вiн зустрiчаеться у землях сандомирських, равських, краківських, любельських, а пiсля Городельської унiї - у Литвi.
[ред.] Участь в Грюнвальдській битві
У 1410 роцi полк Равичів брав участь в Грюнвальдськой битви під керівництвом Кристiана з Острова, кракiвського каштеляна.
[ред.] Мiста, заснованi Равичами в Польщi
Rawicz, Sawin, Szczekocin, Przysucha, Kętrzyn, Radzyń Podlaski, Adamów, Chełm, Łuków, Węgrów, Kościerzyna, Goniądz, Przemyśl, Tomaszów Mazowiecki, Ożarów Mazowiecki, Margonin.
[ред.] Джерела
Опис гербу, варіант легенди й історія роду Равичів, яких також називають Вршовцями, містяться в «Orbis Polonus» — гербовнику XVII віку, автором якого є яскравий представник роду Равичів — Шимон Окольський ("Orbis Polonus", T.2., 581-602).
Равич також описаний у гербовниках Бартоша Папроцького и Каспера Несецького:
- Bartosz Paprocki. Herby rycerstwa polskiego – Kraków, 1584.
- Herbarz Polski ks. Kaspra Niesieckiego S.J. powiększony dodatkami z poźniejszych autorów, rękopismów, dowodów urzędowych i wydany przez Jana Nep.Bobrowicza w Lipsku nakładem i drukiem Breitkopfa i Hertela. VIII, 97.
Крiм того:
- Jan Długosz, Insignia, 18.
- Ян Длугош. Грюнвальдская битва. М. Изд. АН СССР. 1962.
- Козьма Пражский. Чешская хроника, М., 1962.
- Титмар Мерзебургский. Хроника. В 8 кн. / Пер. с лат. И.В.Дьяконова. М.: "SPSL"-"Русская панорама", 2005.
