Прогулянки з доісторичними тваринами (фільм)
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
«Прогулянки з доісторичними тваринами» (англ. "Walking with Beasts", у Північній Америці "Walking with Prehistoric Beasts") — телевізійний документальний фільм, знятий британською телекомпанією Бі-Бі-Сі у 2001 році. Як і його попередник, «Прогулянки з динозаврами», він відтворює вимерлих тварин засобами комп’ютерного моделювання і комп’ютерної графіки. Серіал присвячений природі та тваринам кайнозойської ери. Зокрема, він ілюструє деякі події та концепції еволюції китоподібних, еволюції копитних та еволюції людини.
Фільм складається з 6 серій по 30 хвилин кожна.
Зміст |
[ред.] Серії
[ред.] Перша серія: «Нова зоря»
Місце зйомки: острів Ява.
Відтворена епоха та місцевість: 49 млн. років тому (ранній еоцен), Німеччина.
Перша серія зображує теплий тропічний світ раннього еоцену через 16 млн. років після зникнення динозаврів. У цьому світі птахи, такі, як гасторніс (Gastornis) ростом 1,8 метрів, знаходяться на вершині харчової піраміди, тоді як ссавці, як і за часів динозаврів, залишаються малі розміром. Події відбуваються поблизу шахти Мессель у Німеччині. Внаслідок вулканічної активності під водами озера нагромаджуються маси вуглекислого газу, і усі довколишні тварини знаходяться під загрозою прориву їх до поверхні.
Події першої серії точаться довкола родини лептіктидів (Leptictidium), котра шукає поживи. Лептіктиди — маленькі стрибучі ссавці, схожі на щурів чи землерийок. Поки їх родина харчується, самиця гасторніса охороняє гніздо, у котрому згодом повинне вилупитись її пташеня, успішно полює за пропалеотерієм (Propalaeotherium) та захищає свою територію від іншого гасторніса. На жаль, поки самиця-гасторніс була відсутня, орда велетенських мурашок (відомих як Formicium) напала на гніздо і з’їла пташеня, що тільки що почало вибиратися з яйця. Коли настає ніч, ми спостерігаємо за соціальним життям нічних приматів годіноціїв (Godinotia).
У цієї серії також показують амбулоцета (Ambulocetus), чи «ходячого кита», котрий полює з засідки як на суші, так і під водою. Хоча зовнішністю він нагадує крокодила, нам пояснюють, що насправді амбулоцет є предком усіх сучасних китів.
Серія закінчується землетрусом, внаслідок котрого з-під поверхні озера вириваються маси вуглекислого газу, котрий отруює майже усю довколишню живність (хоча декотрим лептіктидам цього разу пощастило втекти).
Тварини, що зображені в першій серії:
- амбулоцет (Ambulocetus), хижий «ходячий кит», що може і ходити по землі, і плавати у воді;
- мурашки Formicium, найкрупніші мурашки всіх часів, робочі особини 1–3 см, королева 5 см (у фільмі позначаються як «велетенські мурашки»);
- гасторніс (Gastornis), нелітаючий хижий птах ростом 1,8 м;
- годіноції (Godinotias), схожі з лемурами нічні примати;
- лептіктиди (Leptictidium), маленькі стрибучі комахоїдні ссавці, належать до нині вимерлої групи ссавців, не мають живих нащадків;
- пропалеотерії (Propalaeotherium), давні прото-коні розміром з кішку, що існували перед палеотеріями (Рalaeotherium);
- цинодіктис (Cynodictis), «собакоподібна» тварина, спільний предок собак і ведмедів, здобич амбулоцета (у фільмі позначається як «невеликий хижак»);
- тамандуа, мурахоїд (показана сучасна тварина);
- білка (показана сучасна тварина);
- крокодил (плаває в озері поруч з амбулоцетом, показана сучасна тварина).
[ред.] Друга серія: «Вбивця китів»
Відтворена епоха та місцевість: 36 млн. років тому (пізній еоцен), Пакистан і Єгипет.
Події другої серії відбуваються у пізньому еоцені, коли почали замерзати полярні шапки, внаслідок чого океанські течії і клімат зазнали радикальних змін.
Перша частина серії зображує вагітну самицю базилозавра (Basilosaurus), великого хижого кита, що через брак здобичі в океані змушена шукати поживи у мілководних мангрових заростях Єгипту. Вона не може полювати за апідіями (Apidium, ранній різновид мавпи), що перестрибують з дерева на дерево через вузькі протоки, тому вона намагається зненацька схопити мерітерія (Moeritherium, предок сучасних слонів), котрий відбився від своєї групи. Однак мерітерію вдається втекти, і самиця-базилозавр змушена повернутись до океану Тетіс. Там їй вдається успішно вполювати декількох менших китів, відомих як дорудони (Dorudon), після чого вона спроможна родити дитинча.
Розповідь про базилозавра перемежається зображеннями полонин Пакистану, де кліматичні зміни призвели до тривалої посухи. На полонинах борються за виживання стада бронтотеріїв (Brontotherium) і хижі копитні ендрюзархи (Andrewsarchus). Ми бачимо, як у пошуках їжі ендрюзарх виходить на берег океану, де полює за черепахами. Розповідач пояснює, що ендрюзарх є найкрупнішим хижим ссавцем усіх часів і, незважаючи на свою зовнішність велетенського вовка, насправді є родичем сучасних баранів і кіз.
В кінці серії ми дізнаємось, що внаслідок кліматичних змін наприкінці еоцену вимре п’ята частина видів живих організмів, і це буде найкрупніше вимирання після зникнення динозаврів.
Тварини, що зображені у другій серії:
- ендрюзарх (Andrewsarchus), найбільший хижак-ссавець усіх часів, хижий копитний ряду мезоніхидів (Mesonichidae);
- апідій (Apidium), одна с перших мавп;
- базилозавр (Basilosaurus), гігантський хижий кит;
- дорудон (Dorudon), менший різновид китів, зображені як групові тварини;
- емболотерій (Embolotherium), велика травоїдна тварина родини бронтотеріїв (Brontotherium), що мала на носі кістковий виріст (у фільмі називається бронтотерієм);
- мерітерій (Moeritherium), травоїдний з коротким хоботом, предок слонів;
- акула — зображений її напад на апідія, а також напад на неї базілозавра; видна плаваючою серед дорудонів;
- черепаха — здобич ендрюзарха.
[ред.] Третя серія: «Земля гігантів»
Відтворена епоха та місцевість: 25 млн. років тому (пізній олігоцен), Монголія.
Події третьої серії відбуваються протягом пізнього олігоцену в Монголії, де сезон дощів змінюється жорстокою посухою. Нам показують історію самиці-індрікотерія (Indricotherium), велетенського безрогого носорога, найкрупнішого сухопутного ссавця всіх часів. Спочатку мі бачимо як самиця рожає дитинча, а потім піклується про нього поки він не підросте. Під час родів самиця захищає безпорадне дитинча від гієнодонів (Hyaenodon), крупних хижаків ряду креодонтів (Creodonta). Фільм зображує небезпеки, які очікують на маленького індрікотерія, зокрема зустрічі з цинодіктисом (названим у фільмі ведмежою собакою) і крупними агресивними ентелодонами (Entelodon), предками сучасних свиней. Мати піклується про дитинча протягом трьох років, але проганяє його перед наступними родами.
Тварини, що зображені в третій серії:
- цинодіктис (Cynodictis), «собакоподібна» тварина, спільний предок собак і ведмедів (в фільмі позначається як «ведмежа собака»);
- халікотерій (Chalicotherium), крупний травоїдний предок сучасних коней, тапірів і носорогів, який ходив, спираючись на кісточки пальців;
- ентелодон (Entelodon), крупний предок сучасних свиней;
- гієнодон (Hyaenodon), крупний (розміром з носорога) хижак, зовнішністю трохи нагадував сучасну гієну;
- індрікотерій (Indricotherium), найбільший сухопутний ссавець усіх часів.
[ред.] Четверта серія: «Найближчій родич»
Відтворена епоха та місцевість: 3,2 млн. років тому (пліоцен), Ефіопія.
Події четвертої серії відбуваються на теренах Великої Рифтової долині у Східній Африці. Клімат міняється, і ліси поступають місце трав’янистим рівнинам. Фільм зображує життя невеликої групи гомінидів. Це австралопітеки — перші мавпи, пристосовані до прямоходіння на двох ногах і близькі предки людини. Однак незважаючи на те, що австралопітеки більше за мавп схожі з людьми, вони поки що мають мозок не більший, ніж у шимпанзе.
Фільм приділяє увагу складному внутрішньому життю суспільства гомінидів, як вони використовують взаємне обшукування як засіб комунікації. Нам показують спільні дії членів групи по здобуванню їжі та обороні від нападів тварин, зокрема розлюченого самця дейнотерія (Deinotherium) і хижого дінофеліса (Dinofelis). Розповідь також торкається їх взаємин з сусідніми групами австралопітеків; нам показують сутичку з сусідами, під час якої мало бійки і багато галасу і погрозливих жестів. Зображується внутрішня ієрархія групи і суперництво між самцями (котрі помітно крупніші за самиць), і історія домінантного самця, котрий програв боротьбу молодшому супернику і втратив право першому ставати до їжі і спарюватись з самицями.
Біологічні види, зображені у четвертій серії:
- анцилотерій (Ancylotherium), один з останніх халікотерієв; на відміну від своїх родичів він вже не ходить на кісточках пальців;
- австралопітек (Australopithecus), ранній гомінид, предок людини, перший примат, здатний до прямоходіння;
- дейнотерій (Deinotherium), велетенський протослон, втричі більший за сучасних слонів; на відміну від них його бивні кріпилися до нижньої щелепи і загибалися донизу;
- дінофеліс (Dinofelis), крупний та могутній родич шаблезубих тигрів, крупніший за сучасних левов;
- шакал (показана сучасна тварина);
- носоріг (показана сучасна тварина);
- зебра (показана сучасна тварина);
- гриф (показана сучасна тварина);
- антилопа (показана сучасна тварина).
[ред.] П’ята серія: «Шаблезубий»
Відтворена епоха та місцевість: 1 млн. років тому (ранній плейстоцен), Парагвай.
П’ята серія зображує надзвичайну і чудну фауну ізольованого континенту Південної Америки і вивчає наслідки Великого міжамериканського обміну, що відбувся 1,5 млн. років тому. Після відокремлення від Антарктиди 30 млн. років тому у Південній Америці шляхом еволюції з’явилося багато унікальних видів ссавців: дідікур — величезний броненосець зі спичастою булавою на хвості; макраухенія — довгоногий літоптерн, трохи східний з верблюдом без пагорба і з коротким хоботом; мегатерій — велетенський наземний лінивець. До того, як Південна Америка зіштовхнулася з Північною, пануючими хижаками тут були форураки, двохметрові нелітаючі птахи. Однак потім до Південної Америки проникли великі кішки, і позиції птахів значно похитнулися.
Події серії точаться довкола могутнього смілодона, шаблезубого лева на ймення Зламане Ікло, владі якого над прайдом загрожують два мандруючих самця. Пришельці виганяють Зламаного Ікла і беруть владу в прайді. Нам показують, як шаблезубі полюють за макраухенією і піклуються про дитинчат. На задньому плані полюють форураки, але завжди поступаються шаблезубим. Пришельці вбивають усіх кошенят Зламаного Ікла, щоб укріпити свою владу над прайдом; сам він тим часом вештається вдовж кордонів своїх колишніх володінь, очікуючи нагоди повернутися. Несподівано йому допомагає випадок — під час охоти один з братів-узурпаторів необачно заступає дорогу велетенському мегатерію, котрий вирішив відібрати у шаблезубих їх здобич. Лінивець вбиває шаблезубого; останній пришелець не може один протистояти Заламаному Іклу, і той повертає собі свій прайд.
Види тварин, відтворені у п’ятій серії:
- дідікур (Doedicurus), гігантський гліптодонт вагою понад дві тони, родич сучасних броненосців;
- макраухенія (Macrauchenia), довгоногий літоптерн, схожий на верблюда без пагорба і з коротким хоботом;
- мегатерій (Megatherium), величезний наземний лінивець розміром зі слона;
- форурак (Phorusrhacos), хижий нелітаючий птах ростом 1,8 м;
- смілодон (Smilodon), найбільша з шаблезубих кішок всіх часів.
[ред.] Шоста серія: «Подорож мамонта»
Відтворена епоха та місцевість: 30000 років тому (пізній плейстоцен), сухе ложе Північного моря і швейцарські Альпи.
Події шостої серії відбуваються під час останнього Льодовикового періоду. Північне море перетворилось на трав’янисту полонину через те, що льодовики зібрали в собі багато води, і рівень моря значно понизився. Серія починається в середині літа. На полонині Північного моря пасуться мамонти, сайгаки і зубри. Поруч з ними проводить літо клан людей розумних (Homo sapiens). Основна подія серії — міграція з приходом зими стада мамонтів на 400 км на південь, до швейцарських Альп, і їх повернення на полонину навесні.
Під час переходу стада мамонтів на південь нам показують двох самців гігантського оленя Megaloceros, які б’ються за право заволодіти гаремом самиць. Від стада мамонтів відстає самиця з дитинчам, за якими полює печерний лев, однак їм вдається уникнути загрози і знову приєднатися до стада в Альпах.
Фільм показує також групу неандертальців, еволюційно пристосованих до життя у холодному кліматі. Одного з них переслідує вовняний носоріг, однак неандерталець виживає у суперечці, частково через міцну будову свого кістяка. Кульмінацією серії є нічний напад неандертальців на стадо мамонтів під час їх повернення на північ. Неандертальці — обдаровані мисливці, вони лякають мамонтів смолоскипами і голосними криками і змушують їх відступити до високого урвища і зірватися з нього у прірву.
Серія закінчується у сучасному музеї, де відвідувачі розглядають скелети деяких тварин, зображених у фільмі. Розповідач закінчує розповідь такими словами: «Якщо історія нас чомусь навчила, так це тому, що жодний вид не існує вічно», після чого камера злітає наверх скрізь дах музею і підіймається, поки в кадр не попадає уся планета.
Біологічні види, зображені в шостій серії:
- печерний лев, приблизно на чверть більший за сучасного лева, пристосований до холодного клімату;
- люди (Homo), зіграні живими актерами:
- сучасна людина (Homo sapiens);
- неандерталець (Homo neandertalensis), вимерлий вид роду Homo, що населяв Європу і частину західної Азії, пристосований до життя в холодному кліматі;
- гігантський олень Megaloceros, іноді називається «ірландський лось», з розмахом рогів понад чотири метри;
- мамонт (Mammuthus), близький родич індійського слона, мав пристосування для життя на холоді, зокрема густе довге хутро і маленькі вуха;
- целодонт (Coelodont), чи вовняний носоріг, близький родич суматранського носорога, пристосований до холоду;
- сайгак (показана жива тварина);
- зубр (показана жива тварина);
- сірий вовк (показана жива тварина);
- кінь Пржевальського (показана жива тварина).
[ред.] Дивитесь також
«Прогулянки з доісторичними тваринами» — це один з серії документальних фільмів Бі-Бі-Сі, до складу якої входять також такі фільми:
