Прилуки

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Герб	Розташування
	Зображення:Misto pos.png
Основні дані
Дата заснування:	1085
Площа:	км²
Населення:	61600 (на 1 жовтня 2005p.)
Щільність населення:	осіб/км²
Висота:	м. над рівнем моря
Поштові індекси:	17500
Тел. код:	04637
Географічні координати:	пн. шир. сх. довг.
Поділ міста:	районів
Адреса міської влади	вул.Незалежності, 82
Веб-сторінка:	Сайт міста Прилуки
E-Mail:
Політика
Мiський голова:	Беркут Юрій Володимирович

Прилуки - місто обласного підпорядкування, районний центр Чернігівської області, залізничний вузол. Місто розташоване на півдні Чернігівської області на берегах річки Удай, є адміністративним, економічним і культурним центром Прилуцького району. Територія Прилук - 40 кв. км. Місто має зручне автомобільне та залізничне сполучення з іншими регіонами України, Росії, Білорусії; знаходиться на відстані 135 км від столиці України м. Києва.

[ред.] Населення

У 1993 році його кількість була 74,1 тис. чоловік. В 1999 році населення міста вже становить 70,7 тис. чоловік, починаючи з 1993 року, населення Прилук зменшується в результаті механічного і природного руху. Чисельність наявного населення міста станом на 1 жовтня 2005 року становила 61,6 тис. осіб

В 1999 році у суспільному виробництві було зайнято 34,9 тис. чоловік, що становить 49,4% від всього населення. Розподілені трудові ресурси так:

у промисловості зайнято 10,1 тис. чоловік;
у будівництві 1,3 тис. чоловік;
у галузях невиробничої сфери 14,5 тис. чоловік.

У місті 13 загальноосвітніх середніх шкіл, 2 навчально-виховних комплекси:

середніх шкіл - 12;
неповних середніх - 1

У школах навчається 8420 учнів (2001 рік). До занять 1 вересня 2005 року приступило 6986 учнів. У місті є одне СПТУ, де навчається 468 учнів (1999 р.). У чотирьох середніх спеціальних учбових закладах навчається 1827 учнів (1999 р.).

[ред.] Історія

Місто згадується у 1085 році в "Повчанні" князя Володимира Мономаха своїм дітям як місто-фортеця, що захищало кордони Київської Русі від набігів половецьких орд з боку Дикого Степу. Та Іпатіївському літописі (1085-1092 рр.).

"Місто розташоване біля Удайської луки - там, де річка робить крутий вигин. Такий крутий вигин на річці зветься лука. Назва міста могла бути утворена від одного з двох дуже схожих слів. Слово прилук означає "край закруту, коліно"; слово прилука ("прилучатися") в словнику Грінченка тлумачиться як "приєднання". Проте в цьому словнику є й інше значення слова прилука - "поляна серед лісів". Найвірогідніше, що в основі назви лежить лука, прилука - "закрут". {А.П. Коваль. Знайомі незнайомці. Походження назв поселень України. - Київ, "Либідь", 2001.}

Прилуки були зруйновані половцями у 1092 році, але знову відродилося і проіснувало до 1239 р., коли знову і вже надовго було винищене татаро-монголами хана Батия

Як місто Прилуки знову згадується в історичних документах 1459 року у складі Великого князівства Литовського та у 1592 році у складі Речі Посполитої

У 1604 році військо московського царя Бориса Годунова зруйнувало місто і винищило всіх його мешканців. Але вже через декілька років знову було відновлене князями Вишневецькими

[ред.] Джерела

Міста
Населені пункти Чернігівської області
Бахмач • Бобровиця • Борзна • Городня • Ічня • Корюківка • Мена • Новгород-Сіверський • Носівка • Ніжин • Остер • Семенівка • Щорс • Прилуки • Чернігів
Селища міського типу
Батурин • Березна • Варва • Гончарівське • Десна • Дігтярі • Дмитрівка • Добрянка • Дружба • Замглай • Козелець • Короп • Куликівка • Ладан • Линовиця • Лосинівка • Любеч • Макошине • Мала Дівиця • Михайло-Коцюбинське • Олишівка • Парафіївка • Понорниця • Радуль • Ріпки • Седнів • Сосниця • Срібне • Талалаївка • Холми

	Чернігівська область

Райони	Бахмацький • Бобровицький • Борзнянський • Варвинський • Городнянський • Ічнянський • Козелецький • Коропський • Корюківський • Куликівський • Менський • Ніжинський • Новгород-Сіверський • Носівський • Прилуцький • Ріпкинський • Семенівський • Сосницький • Срібнянський • Талалаївський • Чернігівський • Щорський
Міста обласного значення	Ніжин • Прилуки • Чернігів