Празька культура
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Празька культура — археологічна культура.
Існувала в 500—700 роках. Приналежна західнослов'янським племенам.
Названа по характерній ліпній кераміці празького типу.
Виділена І. Борковським (1939) з ранньосередньовічних пам'яток, розкопаних біля Праги. Представлена неукріпленими поселеннями з житлами — напівземлянками, що мають печі-кам'янки, і ґрунтовими безкурганними могильниками із трупоспаленнями в урнах.
Спочатку Празька культура була поширена на території південної Польщі, Чехії, Словаччини, Волині. Пізніше ареал її поширився на північну частину Польщі, східні райони Східної Німеччини, білоруське Полісся, середню частину Правобережної України, Молдавію й Румунію. Це привело до змішання П. к. з місцевими, більше ранніми культурами й виникненню локальних варіантів.
Простежується вспадкованість більш пізніми слов'янськими культурами елементів Празької культури.
