Погодін Михайло Петрович
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Погодін Михайло Петрович (11(23).11.1800 - 8(20).12.1875) - російський історик, письменник і журналіст, професор Московського університету, академік Петербурзької АН (з 1841).
Один з ідеологів теорії російської "офіційної народності". В 1821 закінчив Московський ун-тет. У 1825 захистив магістерську дисертацію "Про походження Русі". Виступаючи з позицій норманської теорії, заперечував положення про автохтонність слов'янського походження Київської Русі. У 1826-44 професор Московського ун-ту. В 1827-30 видавав журнал "Московський Вістник", у 1841-56 разом з С. Шевирьовим - "Москвітянін". У своїх працях висунув ряд помилкових тверджень з історії України. Погодін доводив, що до татарської навали Подніпров'я було заселене великоросами, а українці (вихідці з-під Карпат) осіли на обезлюднілій території над Дніпром лише в 16 ст. На думку Погодіна, українські козаки були окремим племенем-сумішшю слов'янських елементів з тюркськими. Погодін заперечував факт існування українського народу. У дискусії, яка розгорнулася навколо поглядів Погодіна, українські історики та філологи (М. Максимович, В. Антонович, М. Грушевський, О.Котляревський, П. Житецький, А. Кримський) переконливо довели їх безпідставність і ненауковість.
Погодін став також духовним батьком галицького москвофільства. Після відвідин Погодіним Львова в 1835 і 1838-1940 під його ідейним впливом і фінансовою допомогою виник гурток прихильників етнічної і мовної єдності Галицької Русі з Російською імперією, відомий під назвою "Погодинская колония". В 1860-х рр. Погодін виступив одним з ідеологів російського панславізму.
Миха́йло Пого́дін (1800—1875) — російський історик, письменник і журналіст, професор Московського університету, академік Російської АН (з 1841). Автор шовіністичної «теорії», ніби-то до татарської навали Подніпров'я було заселене великоросами, а українці вийшли з Карпат і поселилися над Дніпром щойно в XVI столітті. На думку Погодіна козаки були окремим слов'янсько-тюркським плем'ям і т. п. Ідеолог російського панславізму — могутнього московського царства, яке мало би об'єднати всіх слов'ян. Духовний батько галицького москвофільства.
