Паланс Джек
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Джек Паланс (Jack Palance) (Володимир Палагню́к), (18 лютого 1919, Латімер Майнз - 10 листопада 2006, Монтесіто) - американський кіноактор українського походження, лауреат премії Оскар.
Джек Паланс заслужив визнання як актор жанру вестернів, проте нагороду Академії Кіномистецтва США отримав 1992 року за комічну роль в фільмі "Міські Піжони" (City Slickers). Був також лауреатом кінопремій "Золотий Глобус" і "Еммі".
Зміст |
[ред.] Біографія
Володимир Палагню́к народився 18 лютого 1919 р. в м. Латімер Майнз (Lattimer Mines), штат Пенсільванія, в родині українських емігрантів: Володимира Палагнюка та Ганни Граміяк. (За іншими даними його дата народження 18 лютого 1920 р.). Так як і його батько Володимир деякий час працював на вугільній шахті. В цей час він також цікавиться боксом. В кінці 30-х років Володимир починає кар’єру професійного боксера під псевдонімом Джек Браззо і досягає неабияких успіхів. Збереглися відомості про те, що він побив рекорд того часу з 15 безперервними перемогами, 12 з котрих були отримані нокаутом. Під час одного з боїв Джек отримує удар в горло, що призводить до хрипоти його голосу до кінця його днів.
З початком Другої Світової Війни Володимир скінчує боксерську кар’єру і поступає на військову службу до Військово Повітряних Сил США. Під час навчального польоту на бомбардувальнику Б-24 його літак охоплює пожежа. Врятувавшись на парашуті, Володимир однак отримує опіки обличчя. Пошкоджене обличчя та хрипкий голос пізніше стане йому в нагоді в акторській кар’єрі та надасть його героям специфічний суровий вигляд. Після лікування і декількох пластичних операцій Володимир Палагнюк брав участь у воєнних діях, отримав нагороди і демобілізувався з армії 1944 року.
Скориставшись пільгами для ветеранів війни, Володимир поступає до Стенфордського Університету на факультет авторського мистецтва. Під час навчання Джек заробляє на життя на різних дрібних роботах в ресторанах, працюючи охоронцем, фотомоделлю. Після закінчення в 1947 р. університету перша акторська робота Джека була на Бродвеї - поруч з іншим відомим американським актором Марлоном Брандо у виставі за відомою п’єсою Трамвай «Бажання» (A Streetcar Named Desire). З часом Джек грав одну з відомих ролей - Стенлі Ковальського. Ставши актором, Володимир (названий так на честь свого батька) змінив ім'я на Волтер Джек Паланс (Walter Jack Palance). Його дебютом на екрані була роль злочинця в стрічці "Паніка на Вулиці" (Panic in the Streets, 1950). Більшість його ролей - суворі та жорстокі злочинці, хоча в приватному житті Джек був м’якою, доброю людиною – захоплювався мистецтвом, поезією. Джек Паланс також певний час працював в Європі, де мав нагоду виконувати більш людяні і приємні ролі, до яких не звикла американська аудиторія. Його найкращою роллю в європейському кіно була роль у фільмі Презирство (Le Mépris).
Джек Паланс шкодував, що більшість його ролей були негативні персонажі і висловлювався досить критично про свою роботу в Голівуді, називаючи більшість своїх фільмів "сміттям", а режисерів - бездарними. Джекові завжди подобалася комедія, і саме за комедійну роль у фільмі Міські Піжони (City Slickers) він отримує Оскара в 1992 р. Скориставшись комедійною славою в останньому кінофільмі та бравурною і неординарною поведінкою під час церемонії нагородження, Джек Паланс також знявся в декількох комедійних телевізійних ролях.
[ред.] Нагороди
Дві номінації в категорії "Актор Другого Плану" на приз Оскара Джек отримав за ролі в фільмах Раптовий Страх (1952) і Шейн (1953). Свою першу нагороду Оскара в категорії "Актор Другого Плану" Джек Паланс отримав через 40 років після першої номінації, 30 березня 1992 року за роль ковбоя в фільмі Міські Піжони. Під час процедури нагородження Джек приголомшив аудиторію відтисканням на одній руці і викликав бурхливі оплески присутніх своїми атлетичним здібностями в 72-річному віці. Це стало одним з найбільш пам'ятних моментів в історії Американської Академії Кіномистецтва.
У квітні 2004 актор Джек Паланс відмовився від звання народного артиста Росії, наголосивши, що він - українець і не має нічого спільного з російським кінематографом. Церемонія нагородження мала стати кульмінацією тижня «Російських ночей» у Лос-Анджелесі. Програма кінематографічного, театрального й музичного візуального мистецтва була частково профінансована міністерством культури Росії і пройшла під патронатом президента Росії Владіміра Путіна. Під час церемонії Джек дещо ніяково сказав, що має враження, що перебуває на фестивалі за якоюсь помилкою, додавши, втім, що вважає російське кіно цікавим. Потім актор залишив залу на знак протесту, заявивши «Я – українець, а не росіянин, тож даруйте, я просто трохи не у своїй тарілці. Буде краще, якщо я і мої друзі просто звідси підемо» [1].
[ред.] Поезія та малярство
Крім акторської, інша творчість Джека Паланса була мало відома широкій громадськості аж до часу виходу в світ його збірки віршів Ліс Любові “Forest of Love” 1996 року. Збірку поезії супроводжували малюнки виконані автором. Джек Паланс почав малювати ще під час перебування в Римі в кінці 50-х років і зібрав на своєму маєтку велику колекцію своїх та інших картин (близько 200 експонатів)[2].
[ред.] Приватне життя
Джек Паланс був одружений двічі. Його перша жінка була Вірджінія Бейкер з 1949 по 1966 р. Джек мав трьох дітей: Голі (1950), Брук (1952) та Коді (1955-1998). Його син Коді знімався разом з батьком, але помер від раку шкіри в 43-річному віці. Другий раз Джек одружився з Елейн Роджерз в травні 1987 року.
Джек Паланс помер 10 листопада 2006 року в м. Монтесіто, штат Каліфорнія.
[ред.] Фільмографія
- Living with the Dead (28—Apr—2002)
- Sarah, Plain and Tall: Winter's End (21—Nov—1999)
- Buffalo Girls (30—Apr—1995)
- The Swan Princess (18—Nov—1994) [VOICE]
- City Slickers II: The Legend of Curly's Gold (10—Jun—1994)
- Cops and Robbersons (15—Apr—1994)
- Cyborg 2 (1993)
- City Slickers (7—Jun—1991)
- Solar Crisis (14—Jul—1990)
- Tango & Cash (22—Dec—1989)
- Batman (23—Jun—1989)
- Outlaw of Gor (1989)
- Young Guns (12—Aug—1988)
- Gor (1988)
- Bagdad Cafе (12—Nov—1987)
- Alone in the Dark (12—Nov—1982)
- Without Warning (26—Nov—1980)
- Hawk the Slayer (1980)
- Angels' Brigade (1979)
- The Cop in Blue Jeans (1976)
- Oklahoma Crude (3—Jul—1973)
- Dracula (1973)
- Chato's Land (7—Jun—1972)
- The Horsemen (24—Jul—1971)
- Monte Walsh (2—Oct—1970)
- Companeros (17—Aug—1970)
- The Mercenary (6—Mar—1970)
- The Desperados (16—May—1969)
- They Came to Rob Las Vegas (5—Feb—1969)
- Torture Garden (1967)
- The Professionals (2—Nov—1966)
- Once a Thief (27—Jul—1965)
- Contempt (29—Oct—1963)
- Barabbas (10—Oct—1962)
- Austerlitz (17—Jun—1960)
- The Lonely Man (12—Aug—1957)
- Attack (19—Sep—1956)
- The Big Knife (8—Nov—1955)
- The Silver Chalice (20—Dec—1954)
- Man in the Attic (23—Dec—1953)
- Flight to Tangier (21—Nov—1953)
- Arrowhead (3—Aug—1953)
- Second Chance (18—Jul—1953)
- Shane (24—Apr—1953)
- Sudden Fear (6—Aug—1952)
- Halls of Montezuma (05—Jan—1951)
- Panic in the Streets (12—Jun—1950)
