Мергелева гряда (археологічна пам'ятка)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

"Мергелева гряда" (інші назви, що зустрічаються у ЗМІ - "Українські піраміди", "Луганський стоунхедж"^[1]) — археологічна пам'ятка бронзового віку, розташована неподалік Луганська. Вік пам'ятки - близько 5 тисячоліть.

[ред.] Історія відкриття

На розкопках пам'ятки

"Мергелева гряда" буда знайдена в 1976 році групою школярів Луганьскої середньої школи №23 під керівництвом засновника археологічного клубу "МИГ" Володимира Парамонова. Детальні дослідження археологічної пам'ятки розпочалися в 2005 році. Експедиції на Мергелеву гряду проводяться під керівництвом доктора історичних наук Клочко В. І. за підтримки Міністерства культури і туризму України. Широке висвітлення в пресі археологічна пам'ятка отримала у вересні 2006 року.

[ред.] Територія пам'ятника

Площа пам'ятника 10 га. Основу пам'ятника становить кам'яниста гряда, що простирається з південного заходу на північний схід. На гряді розташована найвища точка цієї місцевості - 242 м над рівнем моря. Ландшафт пам'ятника не піддавався техногенним змінам. До комплексу входять:

Святилище, викладене обробленими кам'яними плитами й блоками по всій площі й обмежене на північно-заході кам'яною стіною (завдовжки 300м) з вертикально стоячих плит.
Чотири кургани висотою від 1,3 м до 2 м.

Будівлі комплексу функціонували для різних племен цього регіону впродовж кількох тисяч років як святилища та поховальні споруди. За попередніми даними пам'ятка датується IV - II тис. до Р.Х., тобто належить до періодів пізнього енеоліту - доби бронзи. Цей час в історії населення Східної Європи не залишив по собі писемних свідчень, тому археологічні дослідження є єдиним джерелом для формування знань про історичну долю та культуру індоєвропейської мовної спільноти, а також процеси виділення з неї індо-аріїв.

[ред.] Наукове значення

план-схема пам'ятнику

За розмірами площі, кількістю та складністю кам'яних будівель сакрального характеру комплекс "Мергелева гряда" не має аналогів серед пам'яток цього часу стародавньої Східної Європи і може вважатися значним надбанням культурної спадщини України. Подальше її наукове вивчення значно розширить наші знання про найдавніші періоди історії та культуру індоєвропейських народів не тільки регіону Донбасу, але і всієї Східної Європи. Музеєфікація дозволить поставити її в ряд видатних пам'яток світової культурної спадщини.

На пам'ятку був складений паспорт пам'ятки археології та переданий Луганській обласній інспекції з охорони пам'яток культурної спадщини з пропозиціями взяти цей ново виявлений об'єкт на облік в якості пам'ятки археології місцевого значення та висунути цю пам'ятку на здобуття статусу пам'ятки національного значення.