Web Analytics
Privacy Policy Cookie Policy Terms and Conditions Луганська область - Вікіпедія

Луганська область

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Луганська область
[[{{{опис гербу}}}]] [[{{{опис прапору}}}]]
Розташування
Основні дані
Країна: Україна
Утворена: 3 червня 1938 року
Код КОАТУУ: 44000
Населення: 2540191 (2005)
Площа: 26 684 км²
Густота населення: 95,14 осіб/км²
Телефонні коди: +380-64
Обласний центр: Луганськ
Райони: 18
Міста:

обласного значення
районного значення


14
23
Райони в містах: 4
Смт: 109
Села: 109
Селища: 678
Селищні ради: 89
Сільські ради: 206
Номери автомобілів: BB
Інтернет-домени: lugansk.ua; lg.ua
Обласна влада
91016 м. Луганськ, пл. Героїв Великої Вітчизняної війни, 3
Веб-сторінка: http://loga.gov.ua
Голова ОДА: Москаль Геннадій Геннадійович


Луганська область утворена 3 червня 1938 року, до 1990 року називалась Ворошиловградська область. Розташована в східній частині України, в басейні середньої течії Сіверського Донця. На північному сході та сході межує з Білгородською, Воронезькою і Ростовською областями Росії. На заході з Донецкою і Харківською областями України.

Зміст

[ред.] Географія

[ред.] Площа

Площа області складає 26 684 км².

[ред.] Рельєф

Поверхня області представляє собою хвильову рівнину, що підвищується з долини Сіверського Донця на північ і на південь, де розташований Донецький кряж. Він був сформований потужними товщами осадових порід стародавніх морів, що колись існували тут. Найвища точка - Могила Мечетна - 367 м.Найбільш характерною рисою кряжа являється чергування пагорбкуватих водораздільних площин з глибокими крутобережними річковими долинами і сухими балками. В долині рік Міуса і Нагольної висота Донецького кряжа знижується, і східні схили переходять в Приазовську берегову рівнину. На північ зниження проходить поступово і до Сіверського Донця обривається стрімким виступом, утворюючи мальовничий правий берег ріки. В лівобережній частині області простягається Старобільська рівнина. На крайній півночі в межі області заходять вибалки Середньоруського узгір'я. Абсолютні висоти тут поступово знижуються (від 216 до 50м ) на південь і південний захід до долини Сіверського Донця. Вздовж лівого берега ріки тягнеться порівняно неширока (16 - 18 км. ) терасова рівнина, вкрита, головним чином пісками, місцями сформованими в дюни.

[ред.] Ґрунти

Ґрунти родючі, головним чином чорноземні. Потужність найродючіших пластів досягає метра товщини, а іноді навіть більше. Поширені також дернові ґрунти. Застосування правильної агротехніки дозволяє збирати досить високі урожаї вирощуваних тут сільскогосподарських культур, баштанних, овочів.

[ред.] Клімат

Клімат помірно-континентальний з відчутними засухами. Середня температура найтеплішого місяця червня +21°С і найхолоднішого січня -7°С. Вітри переважно східні і південно-східні. Максимальна середньорічна кількість опадів (550мм) випадає в найбільш піднятій частині Донецького кряжа. Дощі часто випадають у вигляді короткочасних злив. Зима порівняно холодна, з різкими східними і південно-східними вітрами, відлигами і ожеледицями, малосніжна. Весна - сонячна, тепла, нерідко супроводжується сухими східними вітрами, заморозками. Літо жарке, друга половина його - поміжно суха. Осінь сонячна, тепла, суха.

[ред.] Водні ресурси

Водні ресурси області формуються в основному за рахунок річкового стоку р. Сіверський Донець, який поступає з прилеглих територій і безпосередньо в межах області, а також експлуатаційних запасів підземних вод. Сумарні водні ресурси складають у середньому по водності рік 5,65 кв.км, з яких 64% складає притік, 226 - місцевий стік і 10% підземні води.

В області - 123 річки, 6 із яких мають довжину більш 100 км. Головна річка - Сіверський Донець, довжина її в межах області складає 265 км, площа водозабору - 24,9 кв.км,або 93% площі області. Також є 60 озер, найбільші з них Боброве та Вовче, 60 водосховищ площа дзеркала яких складає 5,68 тис.га, 302 ставки - площа дзеркала 2,67 тис.га. Річки, озера, водосховища і ставки використуються для промислового, комунального водопостачання, зрошення і риборазведення.

Стосовно запасів водних ресурсів Луганська область відноситься до недостатьньо забезпечених. Водозабезпеченість територїї і населення області загальними водними ресурсами в 1,5-2,0 раз нижче ніж в середньому по Україні. Особливістю водного режиму річок області є нерівномірний розподіл стоку на протязі року. На півночі області 60-62%, а на півдні 53-58% річного стоку формується весною, що не відповідає обсягу водоспоживання. Обсяг водовідбору більш ніж в 3 рази перевищує ресурси річкового стоку, який формується в межах області в маловодний рік, тобто водозабезпечення населення і громадського господарства орієнтоване на використання транзитного стоку. Місцеві водні ресурси не забезпечують розбавлення стічних, особливо забруднених вод, що не дає можливості підтримувати потрібний санітарно-екологічний стан річок.

Загальна кількість розвіданих запасів підземних вод на теріторїї області складає близько 2800 тис.куб.м, з них затверджено державною комісією по запасах - 1761 тис.куб.м на добу. Кількість підземних вод, якість яких відповідає ДЕСТУ «Вода питна», складає близько 354 тис.куб.м на добу, тобто 13% від загальних запасів.

Стан підземних вод в області характеризується постійним погіршенням їх якості за рахунок збільшення загальної жорсткості,мінералізації та появи шкідливих компонентів. Основною причиною збруднення підземних вод є значне техногенне навантаження теріторії і незахищенність водоносних горизонтів з поверхні землі. Прогнозні розрахунки запасів коніційних питних підземних вод при незмінному рівні техногенного впливу на терріторії області на 2010 рік очікуються в обсязі 161,0 тис.куб.м на добу. Приведені дані свідчать, що проблема збереження поверхневих та підземних вод в області надто гостра.

[ред.] Природні ресурси

[ред.] Природно-рекреаційний потенціал

Природно-заповідний фонд області складає 101 об'єкт загальною площєю 14,2 тис.га, в т.ч. Луганський Державний заповідник, 25 заказників, 52 пам'ятника природи, 15 заповідних урочищ, 8 парків-пам'ятників садово-паркового мистецтва.

[ред.] Корисні копалини

Луганська область є одним з найбільш розвинених у промисловому відношенні регіонів України з широким комплексом різноманітних видів мінеральної сировини.

[ред.] Вугілля

Основною корисною копалиною області є кам'яне вугілля, загальні балансові запаси якого складають 14541 млн.т. Із них на балансі діючих шахт знаходиться 3074 млн.т, на підготовлених для нового шахтного будівництва 26 ділянках (резерв підгрупи «а») - 4104,3 млн.т , на підготовлених для реконструкції діючих шахт ділянках (резерв підгрупи «б») - 1689,8 млн.т .

[ред.] Газ

В області розвідані та експлуатуються ряд родовищ природного газу: Краснопопівське, Боровське, Капітонівське, Муратовське, Лобачівське, Кондрашевське, Вильховське, Макіївське, Зайцівське. Експлуатуються два підземних сховища газу - Вергунське та Краснопопівське. Проводяться пошукові роботи на газ на Кримській, Метелкінській, Смолянинівській, Ямпільській, Східно-Капітанівській, Боровській площах, Сентянівській та Марковсько-Кружилівській зонах. Проводяться роботи по оцінці накопичення вуглеводневих газів в межах полів діючих шахт та прилеглих до них площ з метою залучення метану в промислове використання.

[ред.] Будівельна сировина

Для будівельної індустрії області підготовлено 123 родовища нерудної сировини, які враховані у Державному балансі запасів, в тому числі: 41 будівельного каміння, 33 цегельно-черепичної сировини, 19 карбонатної сировини, 1 керамічної сировини, 1 гіпсу.

[ред.] Фосфати

Ведуться роботи по створенню власної сировинної бази фосфатної сировини. В результаті пошуків на теріторії області виділені ряд перспективних ділянок з загальними прогнозними ресурсами 1166 млн.т фосфоритів.

[ред.] Золото

В нинішній час в Нагольному рудному районі Донбасу встановлена промислова рудоносність на золото-срібні руди (Бобриковське, Гостро-Бугірське, Журавське та д.і. рудовища) та літій. Бобриківське родовище окислених руд (до глибини 50 м) практично підготовлене для відпрацювання відкритим способом.

[ред.] Мінеральні води

Для бальнеологічних та лікувальних целей видобуваються юромні, хлоридно-натрієві високомінералізовані мінеральни води, які широко розповсюджені на теріторії області у вигляді смуги шириною 60-90 км, півнична межа якої проходить по лінії Троїцьке-Новопсків-Біловодськ, а південна - Лисичанськ-Луганськ.

[ред.] Рослинність

Луганська область знаходиться в зоні різнотравно-топчаково-ковильних степів. Рослинність в результаті діяльності людини зазнала великих змін. Велика частина території області розорана, лише на схилах ярів, в долинах рік і в заповідниках (Стрілецький степ, Провальський степ) збереглися ділянки степової рослинності. Тут зростає більше тисячі видів різноманітних рослин. Лісів мало (біля 7% території області).Вони розміщені вподовж річок, на схилах долин, балок і ярів. Переважають ліси байрачного типу. Вони ростуть в балках і відзначаються істотною різноманітністю: серед них нараховується близько 50 порід дерев і кущів. Переважають такі породи - дуб, береза, ясен. Підлісок представлений жовтою акацією, кущами терену, бузини, шипшини. Ці види зустрічаються на узліссі та прогалинах.

[ред.] Тваринний світ

Територія Луганської області входить в східну зону України. Фауна області представлена головним чином степовими і деякими лісовими тваринами, одначе, дика фауна бідна.

Із хижаків зустрічаються: вовк, лисиця, єнотовидна собака, ласка та ін. Серед гризунів найбільше поширені: заєць, сурок, хом'як, тушканчик, кріт і т.д. Із пернатих хижаків водяться кобчики, яструби, орли-могильники. Ліс рясно заселений корисними і співучими птахами: жаворонками, перепелами, солов'ями, дятлами, стрижами, ластівками і багатьма іншими. В ріках, озерах і ставках багато різноманітної риби.



Луганська область

Райони АнтрацитівськийБіловодськийБілокуракинськийКраснодонськийКремінськийЛутугинськийМарківськийМіловськийНовоайдарськийНовопсковськийПеревальськийПопаснянськийСватівськийСвердловськийСлов'яносербськийСтанично-ЛуганськийСтаробільськийТроїцький
Міста обласного значення АлчевськАнтрацитБрянкаКіровськКрасний ЛучКраснодонЛисичанськЛуганськПервомайськРовенькиРубіжне


Прапор України

Адміністративний поділ України

Автономія Автономна Республіка Крим
Міста державного значення КиївСевастополь
Області

ВінницькаВолинськаДніпропетровськаДонецькаЖитомирськаЗакарпатськаЗапорізькаІвано-ФранківськаКиївськаКіровоградськаЛуганськаЛьвівськаМиколаївськаОдеськаПолтавськаРівненськаСумськаТернопільськаХарківськаХерсонськаХмельницькаЧеркаськаЧернівецькаЧернігівська

THIS WEB:

aa - ab - af - ak - als - am - an - ang - ar - arc - as - ast - av - ay - az - ba - bar - bat_smg - be - bg - bh - bi - bm - bn - bo - bpy - br - bs - bug - bxr - ca - cbk_zam - cdo - ce - ceb - ch - cho - chr - chy - closed_zh_tw - co - cr - cs - csb - cu - cv - cy - da - de - diq - dv - dz - ee - el - eml - en - eo - es - et - eu - fa - ff - fi - fiu_vro - fj - fo - fr - frp - fur - fy - ga - gd - gl - glk - gn - got - gu - gv - ha - haw - he - hi - ho - hr - hsb - ht - hu - hy - hz - ia - id - ie - ig - ii - ik - ilo - io - is - it - iu - ja - jbo - jv - ka - kg - ki - kj - kk - kl - km - kn - ko - kr - ks - ksh - ku - kv - kw - ky - la - lad - lb - lbe - lg - li - lij - lmo - ln - lo - lt - lv - map_bms - mg - mh - mi - mk - ml - mn - mo - mr - ms - mt - mus - my - mzn - na - nah - nap - nds - nds_nl - ne - new - ng - nl - nn - no - nov - nrm - nv - ny - oc - om - or - os - pa - pag - pam - pap - pdc - pi - pih - pl - pms - ps - pt - qu - rm - rmy - rn - ro - roa_rup - roa_tara - ru - ru_sib - rw - sa - sc - scn - sco - sd - se - searchcom - sg - sh - si - simple - sk - sl - sm - sn - so - sq - sr - ss - st - su - sv - sw - ta - te - test - tet - tg - th - ti - tk - tl - tlh - tn - to - tokipona - tpi - tr - ts - tt - tum - tw - ty - udm - ug - uk - ur - uz - ve - vec - vi - vls - vo - wa - war - wo - wuu - xal - xh - yi - yo - za - zea - zh - zh_classical - zh_min_nan - zh_yue - zu

Static Wikipedia 2008 (no images)

aa - ab - af - ak - als - am - an - ang - ar - arc - as - ast - av - ay - az - ba - bar - bat_smg - bcl - be - be_x_old - bg - bh - bi - bm - bn - bo - bpy - br - bs - bug - bxr - ca - cbk_zam - cdo - ce - ceb - ch - cho - chr - chy - co - cr - crh - cs - csb - cu - cv - cy - da - de - diq - dsb - dv - dz - ee - el - eml - en - eo - es - et - eu - ext - fa - ff - fi - fiu_vro - fj - fo - fr - frp - fur - fy - ga - gan - gd - gl - glk - gn - got - gu - gv - ha - hak - haw - he - hi - hif - ho - hr - hsb - ht - hu - hy - hz - ia - id - ie - ig - ii - ik - ilo - io - is - it - iu - ja - jbo - jv - ka - kaa - kab - kg - ki - kj - kk - kl - km - kn - ko - kr - ks - ksh - ku - kv - kw - ky - la - lad - lb - lbe - lg - li - lij - lmo - ln - lo - lt - lv - map_bms - mdf - mg - mh - mi - mk - ml - mn - mo - mr - mt - mus - my - myv - mzn - na - nah - nap - nds - nds_nl - ne - new - ng - nl - nn - no - nov - nrm - nv - ny - oc - om - or - os - pa - pag - pam - pap - pdc - pi - pih - pl - pms - ps - pt - qu - quality - rm - rmy - rn - ro - roa_rup - roa_tara - ru - rw - sa - sah - sc - scn - sco - sd - se - sg - sh - si - simple - sk - sl - sm - sn - so - sr - srn - ss - st - stq - su - sv - sw - szl - ta - te - tet - tg - th - ti - tk - tl - tlh - tn - to - tpi - tr - ts - tt - tum - tw - ty - udm - ug - uk - ur - uz - ve - vec - vi - vls - vo - wa - war - wo - wuu - xal - xh - yi - yo - za - zea - zh - zh_classical - zh_min_nan - zh_yue - zu -

Static Wikipedia 2007:

aa - ab - af - ak - als - am - an - ang - ar - arc - as - ast - av - ay - az - ba - bar - bat_smg - be - bg - bh - bi - bm - bn - bo - bpy - br - bs - bug - bxr - ca - cbk_zam - cdo - ce - ceb - ch - cho - chr - chy - closed_zh_tw - co - cr - cs - csb - cu - cv - cy - da - de - diq - dv - dz - ee - el - eml - en - eo - es - et - eu - fa - ff - fi - fiu_vro - fj - fo - fr - frp - fur - fy - ga - gd - gl - glk - gn - got - gu - gv - ha - haw - he - hi - ho - hr - hsb - ht - hu - hy - hz - ia - id - ie - ig - ii - ik - ilo - io - is - it - iu - ja - jbo - jv - ka - kg - ki - kj - kk - kl - km - kn - ko - kr - ks - ksh - ku - kv - kw - ky - la - lad - lb - lbe - lg - li - lij - lmo - ln - lo - lt - lv - map_bms - mg - mh - mi - mk - ml - mn - mo - mr - ms - mt - mus - my - mzn - na - nah - nap - nds - nds_nl - ne - new - ng - nl - nn - no - nov - nrm - nv - ny - oc - om - or - os - pa - pag - pam - pap - pdc - pi - pih - pl - pms - ps - pt - qu - rm - rmy - rn - ro - roa_rup - roa_tara - ru - ru_sib - rw - sa - sc - scn - sco - sd - se - searchcom - sg - sh - si - simple - sk - sl - sm - sn - so - sq - sr - ss - st - su - sv - sw - ta - te - test - tet - tg - th - ti - tk - tl - tlh - tn - to - tokipona - tpi - tr - ts - tt - tum - tw - ty - udm - ug - uk - ur - uz - ve - vec - vi - vls - vo - wa - war - wo - wuu - xal - xh - yi - yo - za - zea - zh - zh_classical - zh_min_nan - zh_yue - zu

Static Wikipedia 2006:

aa - ab - af - ak - als - am - an - ang - ar - arc - as - ast - av - ay - az - ba - bar - bat_smg - be - bg - bh - bi - bm - bn - bo - bpy - br - bs - bug - bxr - ca - cbk_zam - cdo - ce - ceb - ch - cho - chr - chy - closed_zh_tw - co - cr - cs - csb - cu - cv - cy - da - de - diq - dv - dz - ee - el - eml - en - eo - es - et - eu - fa - ff - fi - fiu_vro - fj - fo - fr - frp - fur - fy - ga - gd - gl - glk - gn - got - gu - gv - ha - haw - he - hi - ho - hr - hsb - ht - hu - hy - hz - ia - id - ie - ig - ii - ik - ilo - io - is - it - iu - ja - jbo - jv - ka - kg - ki - kj - kk - kl - km - kn - ko - kr - ks - ksh - ku - kv - kw - ky - la - lad - lb - lbe - lg - li - lij - lmo - ln - lo - lt - lv - map_bms - mg - mh - mi - mk - ml - mn - mo - mr - ms - mt - mus - my - mzn - na - nah - nap - nds - nds_nl - ne - new - ng - nl - nn - no - nov - nrm - nv - ny - oc - om - or - os - pa - pag - pam - pap - pdc - pi - pih - pl - pms - ps - pt - qu - rm - rmy - rn - ro - roa_rup - roa_tara - ru - ru_sib - rw - sa - sc - scn - sco - sd - se - searchcom - sg - sh - si - simple - sk - sl - sm - sn - so - sq - sr - ss - st - su - sv - sw - ta - te - test - tet - tg - th - ti - tk - tl - tlh - tn - to - tokipona - tpi - tr - ts - tt - tum - tw - ty - udm - ug - uk - ur - uz - ve - vec - vi - vls - vo - wa - war - wo - wuu - xal - xh - yi - yo - za - zea - zh - zh_classical - zh_min_nan - zh_yue - zu