Липа серцелиста

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Липа серцелиста

Липа серцелиста

Біологічна класифікація

Домен:	Ядерні (Eukaryota)
Царство:	Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ:	Streptophyta
-	Судинні (Tracheophyta)
-	Насінні (Spermatophyta)
-	Покритонасінні (Magnoliophyta)
-	Еудікоти (Eudicots)
Підклас:	Розиди (Rosids)
Порядок:	Мальвоцвіті (Malvales)
Родина:	Мальвові (Malvaceae)
Рід:	Липа (Tilia)
Вид:	Липа серцелиста

Біноміальна назва

Tilia cordata
Mill.

Посилання

NCBI:

172266

Липа серцелиста (Tilia cordata Mill.) (T. parviflora Ehrh.). Дерево родини липових до 25 м заввишки з густою, розлогою кроною. Стовбур могутній з темною поздовжньо-борозенчастого корою. Молоді гілки жовтувато-коричневі, звичайно голі. Листки (5-10 см завдовжки) чергові. Пластинка листка вдвоє довша від черешка або дорівнює йому, округла або трохи видовжена, при основі серцеподібна, на верхівці відтягнутозагострена, по краю зарубчасто-пилчаста. Зверху листка ясно-зелені, зісподу сизі з борідками рудих волосків у кутках жилок. Квітки правильні, розміщені в пазушних 3-11-квіткових щіткоподібних напівзонтиках. Приквітковий листок (6-8 см завдовжки), що зрісся з квітконосом на третину довжини, лишається при плодах, довгастий, тупий, жовтувато-зелений. Оцвітина подвійна, чашолистків п'ять (4-5 мм завдовжки), яйцеподібноланцетні, пелюсток п'ять, вузько-оберненояйцеподібні, жовтувато-білі. Тичинок багато, зрослися при основі у п'ять пучків. Маточка одна, зав'язь верхня, стовпчик один з п'ятилопатевою приймочкою. Плід - яйцеподібно-кулястий горішок (5-7 мм завдовжки), невиразно гранчастий, опушений, з крихким оплоднем. Липа серцелиста росте у другому ярусі листяних, рідше мішаних лісів. Тіньовитривала, морозостійка рослина. Цвіте у червні-липні.

Поширена майже по всій Україні, крім крайнього Степу, на Поліссі рідше. Райони заготівель - Хмельницька, Вінницька, Київська, Полтавська, Черкаська, Сумська, Харківська, Донецька області. Запаси сировини значні.

[ред.] Близькі види

Липа європейська (T. europaea L.) Липа европейская. Відрізняться від липа серцелистої тим, що листка у неї зверху темно-зелені, зісподу бліді, а по жилках щетинисто-білоопушені. Квітки крупніші, суцвіття 3-8-квіткові. Пелюстки по краю світліші, ніж по середній лінії. Плоди з добре виявленими ребрами. Зацвітає на десять днів раніше від липи серцелистої. Росте у листяних і мішаних лісах у західних районах України. Тіньовитривала рослина. Культивують у садах і парках. Цвіте у червні - липні.

Липа крупнолиста (T. platyphyllos Scop.) Липа крупнолистная. Високе дерево до 35 м заввишки. Від попередніх видів відрізняється більшими листками з білими пучками волосків у кутках жилок. У суцвітті тільки 2-3 квітки. Плоди ребристі до 12 мм у діаметрі, оксамитовопухиасті. Росте в мішаних і широколистяних лісах у західних областях України. Культивують у садах і парках. Цвіте у червні.

[ред.] Практичне використання

Медоносна, деревинна, харчова, вітамінозна, лікарська, ефіроолійна, танідоносна, волокниста, кормова, декоративна і фітомеліоративна рослина. Липа серцелиста важливий, але дуже примхливий літній медонос, який дає продуктивний взяток. У Лісостепу і на Поліссі разом з гречкою створює липово-гречковий тип взятку. Найкраще виділяється у неї нектар з 20-25-річного віку, коли дерево розташовані не дуже густо. Особливо інтенсивно виділяється нектар у теплу погоду (температура до 25°), з мінливою хмарністю, високою вологістю повітря. Липа здебільшого медонос, пилку з неї бджоли збирають мало. Іноді після цвітіння липи бджоли вбирають з неї падь, яку виділяє липова попелиця, Ця падь - одна з найбільш шкідливих для бджіл. Медопродукгнвність липи 600-800 кг а 1 га насадження. В Україні збір липового меду на одну бджолину сім'ю коливається від 7 до 20 кг. Липовий мед світло-жовтого кольору, часом зеленкуватий, а ніжним запахом липового віту, кращий серед багатьох сортів, дуже смачний, корисний для здоров’я людини і ціниться вище інших сортів меду. Крім липи серцелистої, важливе значення як медонос має липа європейська. Медопродуктивність її до 800 кг з і га насадження.

Липа серцелиста - цінна лікарська рослина. У науковій медицині використовують висушені суцвіття липи - Floies Ti1ia як потогінний і бактерицидний засіб для полоскання рота. У народній медицині застосовують у сумішах з іншими рослинами при захворюваннях шлунка, печінки, кишечника, нирок. Вугілля з липи - при проносах, дизентерії, опіках, хворобах шкіри, виразках. Квітки липи містять 0,04-0,05% ефірної олії, глюкозиди, сапоніни, дубильні речовини, цукор, каротин, вітамін С. Їх використовують у лікеро-горілчаній промисловості, а ефірну олію - в парфумерії. У листках липи містяться вітамін С (118-245 мг% ), каротии (до 21,2 мг%) і таніди. 3 них готують вітамінний напій. Плоди ляпи їстівні й поживні, за смаком подібні до горіхів. У них міститься напіввисихаюча жирна олія (в неочищених - до 23 %, в очищених - до 58 % ) . У корі гілок є до 8% напіввисихаючої жирної олії, за смаком подібної до мигдалевої. Липова олія, виготовлена з плодів, вважається доброю харчовою олією, а макуха придатна для використання в кондитерській справі та на. корм худобі.

Деревина липи без'ядрова, біла або червонясто-біла, легка, м'яка, легко обробляється, добре фарбується і полірується. Використовується для виробництва меблів, протезів, токарних і різьбярських виробів. Липова фанера використовується в авіації. Липові дрова дають слабкий і нетривкий жар, вугілля з липових дров вважається одним із кращих для виготовлення пороху. З кори липи одержують лико, яке йде на виготовлення кошиків, мочалок, рогож, щіток, мотузків, канатів. У корі липи міститься 2-4, а в деревині 4-8% танідів.

Липа серцелиста і європейська як улюблені декоративні рослина культивуються в садах і парках, на вулицях, уздовж шляхів. У полезахисному лісорозведенні липа ціниться як ґрунтозатінююча супутня порода, використовується для яружно-балкових і масивних насаджень у Лісостепу і Степу. Листки липи влітку містять багато протеїну (до 18.5 %) і мало клітковини (до 18,7 %), жир (до 2,2 % ), безазотисті екстрактивні речовини (до 53 %) . Навіть листки осінньої заготівлі містять відносно багато протеїну і мало клітковини. є дані про те, що листя і гілки липи не поїдаються сільськогосподарськими тваринами, за винятком овець, проте їх охоче їдять лісові звірі.

==Збирання, переробка та зберігання== Суцвіття липи заготовляють під час цвітіння в суху погоду, вибраковуючи пошкоджені. Сушать сировину на горищах під залізним дахом або під навісом з гарною вентиляцією, розстеливши тонким шаром (3-5 ,см), або в сушарці при температурі 25-30°. Слід пам'ятати, що на пересушених суцвіттях квітки обсипаються, внаслідок чого знижується якість сировини. Потребує бережливого використання.