Куличівка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Куличівка — археологічна стоянка періоду пізнього палеоліту.

Розтащована поміж Кременецьких гір (північна частина кременецької височини), на правом бережу ріки Іква, на схилі гори Куличівка у північно — західній частині м. Кременець, Тернопільської області на Волині.

У 30-хрр. минулого століття було знайдено більше як півмільйона кам'яних, крем'яних, кістяних та інших предметів, які дають уявлення про поселення бронзової доби, доби ранньої залізної доби та пізнього палеоліту.

Кременецькі гори сформовані з осадових порід морського походження, значну частину яких складає кремінь. Звідси і назва міста — Кременець, або Крем'янець, як його називали раніше. Сировиною служив високоякісний крейдовий кремінь туронского ярусу. Кольоровість - темно-сірий до чорного (переважає), ясно-сірий і сірий полосчато-зональный (розповсюджений) і коричнево^-шоколадний (рідкий). Основний тип вихідної сировини - жовна й конкреції із гладкою поверхнею. Виробний камінь удосталь є в непереотложенных виходах і в переміщеному стані в безпосередній близькості від стоянки.

Пам'ятка має 5-ть культурних шарів, із трьома верхньопалеолітичними шарами й двома шарами залізної доби геологічний вік всіх верхнепалеолитических залишків одностайно визначається фахівцями як паудорфський (дубновський).

Радіокарбонно датується 29,000-8,000 рр. до РХ. (29,000 р. до РХ для шару ІІІ і 23,000 років до РХ для шару ІІ (Савич 1987); немає вказівок на користь датування ІІІ-ого шару інтерстадіалом Хенгело(Kozlowskі 1996)).

За кількістю знахідок вона займає перше місце не лише в Україні, але й у Східній Європі. Тут розкопано понад 500 тис. оброблених кременів. На глибині 2,5 м було виявлено залишки трьох наземних жител, п'яти вогнищ, а також місця, де обробляли камінь Археологи знайшли велику кількість знарядь праці - скребла, різці, скобелі, проколки, стамескоподібні та сокироподібні вироби. Із кісток тварин люди, які жили тут в давнину, робили руків'я до крем'яних знарядь, проколки, підвіски та орнаментовані предмети.

ІІІ-ій шар у різні роки доставляв, головним чином, залишки північного оленя, мамута, коня.

Індустрія ІІІ шару Куличівки з розкопок 1979 р. може бути визначена як базована на пластинчастої пізньопалеолітичній технології, безсумнівно пізньопалеолітичною по типології знарядь, що мають виразні оріньякські риси, однак органічно включає не менш виразний левалуазький компонент як у технології і у типології. У цілому варто визнати високий рівень подібності індустрії ІІІ шару Куличівки й інвентарів Богунісьєна. Подібність простежується як на рівні технології, так і на рівні типології. Об'єднуючим моментом є наявність оріньякських рис у наборах знарядь, хоча воно значно слабкіше ніж у випадку богунісьєна. Примітно менша представленість у матеріалах пам'ятці середньопалеолітичних типів виробів, що, можливо, пояснюється більше пізнім віком Куличівки. Територіальна і хронологічна близькість Богунисьєна й куличівского Кременисьєна підсилює близькості цих індустрій.

Значна мистецека знахідка — орнаментований оленячий ріг (Савич 1975), знахідку, що послідовно вписується в оріньякськую символіку.

Знахідки ІІІ-ого (нижнього) пізньопалеолітичного шару з розкопок В.П. Савича 1979 р. (площа 108 м2), у повному обсязі переданих на зберігання в Тернопільський краєзнавчий музей.

Додаткова література: Палеоліт східної частини Волинської височини