Десятина
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Десяти́на — 1. Рід церковного податку, відомий на Україні в княжу і середньовічну добу; десята частина доходів, яку сплачувало залежне населення церкві у феодальний період в європейських країнах. Первісно Д. давав князь єпископові як десяту частину своїх річних прибутків. У Київській Русі Д. вперше встановив київський князь Володимир Святославич після хрещення Русі для збудування та утримання Десятинної церкви в Києві. Пізніше Д. набула характеру повсюдного феодального податку, який збирали церковні установи. В період монголо-татарського іга на Русі Д. називалася данина, яку татари стягували з населення руських земель. У Польщі та почасти на загарбаних нею в 14—18 ст. українських землях Д. збирали у вигляді "снопової Д.", яку часто брали поряд із загальною Д. (з зерна та інших продуктів). Д. призначалася на утримання місцевих храмів, священиків та вищого духовенства і була одним із засобів феодальної експлуатації селянства (див. Феодальні повинності). В 17—18 ст. вона зникла, залишаючись у формі тільки деяких постійних оплат від громади та парафіян для духовенства. Як місцевий звичай ці оплати грішми й натурою під назвою Д. збереглися до 1-ї світової війни на Закарпатті.
2. В середньовічній Європі — десята частина урожаю або інших доходів, яку сплачувало церкві населення на утримання місцевих храмів, парафіяльного духовенства і бідних. Вперше Д. почала збиратись в 585. Д. розподілялась таким чином: 1/3 на утримання церковної будівлі, 1/3 — священику, 1/3 — на допомогу біднякам парафії. Відмінена в країнах Зх. Європи наприкінці 18—19 ст.
3. Старовинна міра земельної площі в Київській Русі, а пізніше на Україні, в Росії і в Білорусії. Розмір Д. не був сталим. Спершу Д. вважався квадрат землі, сторона якого дорівнювала 50 сажнів, тобто 0.1 версти (звідси й назва). Межовою інструкцією царського уряду 1753 р. встановлювався розмір Д. у 2.400 кв.сажнів (1.0925 га). Крім цієї, т. зв. казенної Д., застосовувались: господарська коса Д. (3.200 кв. сажнів), господарська кругла Д. (3.600 кв. сажнів), сотенна Д. (10.000 кв. сажнів) і бахчова Д. (800 кв. сажнів).
Джерела:
- Гайдай Л. Історія України в особах, термінах, назвах і поняттях.— Луцьк: Вежа, 2000.
- Довідник з історії України.За ред. І.Підкови та Р.Шуста.- К.: Генеза, 1993.
