День Бабака
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
День Бабака - одна з найпопулярніших традицій США, пов'язана з днем 2 лютого.
Прийшла з Європи, де цей день називали Candlemas – "Днем свічок".
Згідно з прикметою, якщо 2 лютого погода була ясною і сонячною, друга половина зими буде холодною.
Цього дня освячені в церкві свічки роздавали людям, щоби ті захищалися від зими (до речі, християни східного обряду того ж календарного дня, але за старим стилем, – тобто, на Стрітення – теж святять свічки).
Німецькі поселенці, які в ХVІІІ ст. оселилися в Панксатоні (містечку на заході Пенсілванії), привезли з собою традицію святкування Дня свічок. Але в Панксатоні головною діючою особою свята став бабак.
Перша згадка про День Бабака датована 1841 роком.
Суть традиції полягає у спостереженні за поведінкою бабака. Цього дня він прокидається від зимової сплячки і вилізає з нори. Якщо бабак бачить свою тінь, він лізе спати назад до нори, отже, буде ще кілька морозних тижнів. Але якщо день похмурий, бабак не бачить тіні і не вертається до нори, отже, йде рання весна.
Згідно статистики передбачення Філа невірні. Понад 100 років, з 1886 року, свідки записують, чи побачив Філ свою тінь, але прогноз Філа збувся лише в 39% випадків.
Офіційним святом День Бабака став 1886 року. Бабаку дали ім’я "Великий Філ – провидець із провидців, мудрець із мудреців, пророк із пророків". А місто Панксатоні назвали "Світовим центром погоди". Щороку зранку 2 лютого в Панксатоні збираються тисячі глядачів і чекають, яку погоду провістить Філ цього разу. Рівно о 7.25 Філа витягають із нори, і він робить свій проґноз.
