Глуха кропива біла
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| Глуха кропива біла | ||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 |
||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||
|
Глуха кропива біла (Lamium album L.) Багаторічна трав’яниста рослина родини губоцвітих (30-80 см заввишки) з довгим повзучим кореневищем. Стебло просте або гіллясте, чотиригранне, як і листки м’яковолосистоопушене. Листки супротивні, яйцеподібні, серцеподібні, при основі черешкові, гостропилчасті. Квітки по 6-8 у кільцях, сидять у пазухах гострих лінійних приквіток. Квітки двогубі з подвійною оцвітиною, чашечка дзвоникувата, зрослолиста з п’ятьма шилоподібними зубцями, нерідко фіолетового забарвлення. Віночок бруднувато-жовтуватобілий ( До 20 мм завдовжки), верхня губа довга, серпоподібно вигнута, з довшими війками, значно перевищує середню лопать нижньої губи. Трубочка віночка вигнута, при основі здута, з волосистим кільцем з середини. Нижня губа віночка при основі з зеленуватими крапочками, бічні лопаті її у вигляді одного шилоподібного і двох-трьох коротких зубців. Зубці чашечки при плодах розчепірені. Тичинок чотири, маточка одна з одним стовпчиком, зав’язь верхня. Плід - розпадний горішок; горішки видовжено-яйцеподібні, тригранні, темно-сірі з бородавчастими виростами.
Глуха кропива біла, росте у листяних і мішаних лісах. Тіньолюбна рослина. Цвіте у травні - серпні. Поширена і заготовляють у західному Поліссі та Лісостепу.
Зміст |
[ред.] Близький вид
Глуха кропива гладенька (Lamium Iaevigatum L.) Відрізняється від попереднього виду дрібнішим рожево-пурпуровим віночком, бокові лопаті нижньої губи з одним шилоподібним зубцем, росте у листяних лісах, по чагарниках, як бур’ян на лісокультурних площах і розсадниках. Тіньовитривала рослина. Поширена майже по всій Україні, крім крайнього Степу.
[ред.] Практичне використання
Лікарська, вітамінозна, медоносна, декоративна рослина.
З лікувальною метою у народній медицині використовують віночки квіток глухої кропиви білої при катарі дихальних шляхів, малярії, хворобах селезінки, як кровоспинний засіб при легеневих і особливо маткових кровотечах, для післяпологових очищень, при хворобах сечових шляхів, проти захворювань шкіри, екзем, золотухи, від грижі. Застосовують кропиву як тонізуючий засіб, при болях у грудях і шиї, проти колік і дизентерії, для збудження апетиту. Корінь настояний на спирту, тамує зубний біль. Зовнішньо застосовують для очищення шкіри від фурункулів, припарки - при пухлинах і опіках.
У гомеопатії використовують есенцію з свіжих листків і квіток.
У ветеринарії глуху кропиву використовують для лікування рожистих запалень у свиней.
Рослина містить слиз, дубильні речовини, алкалоїд ламіїн, цукри, ефірні олії та сапоніни. У листках містяться каротин і вітамін С, тому їх вживають у їжу замість шпинату. Глуху кропиву охоче поїдає худоба, а також птиця.
Глуха кропива біла і гладенька - добрі літні медові пилконоси. Нектар світлий, вміст цукру в нектарі 30 - 50%, медопродуктивнісь до 540 кг з га.
Глуха кропива біла - декоративна рослина, разом з глухою кропивою гладенькою придатна для декорування затінених місць у парках і лісопарках.
[ред.] Збирання, переробка та зберігання
Збирають повністю розквітлі віночки, обриваючи їх руками. Швидко сушать у затінку при температурі не вище 25°. Зберігають у щільно закритих коробках.
[ред.] Джерела
- Єлін Ю.Я., Зерова М.Я., Лушпа В.І., Шаброва С.І. Дари лісів. – К.: «Урожай», 1979
