Ганімед
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
ГАНІМЕ́Д (гр. Ganymedes) — син троянського владаря Троя і німфи Каллірої, брат Іла й Ассарака ; виділявся надзвичайною красою. Зевс в образі орла заніс Г. на Олімп і зробив його поряд з Гебою виночерпцем. Батькові хлопця для розради подарував колісницю з парою безсмертних коней. Г. зображували вродливим юнаком, часто з келихом вина. Міф про Зевса й Г., поширений у Греції та в Римі, виправдовував любов дорослого чоловіка до хлопця; гомосексуалізм толерувався виключно як крайня форма культу богині Кібели. Чоловіки, шанувальники Кібели, шукали екстатичної єдності з богинею шляхом кастрації та переодягання в жіноче вбрання. Гомосексуальне жрецтво було визнаною інституцією в святинях Великої Богині в Тірі, Іоппі, Ієраполісі та Єрусалимі, що засвідчує перемогу патріархату над матріархатом. Платон виправдовує міфом про Г. почуття, які плекає до своїх учнів (Федр. 79). В іншому місці (Закони, 1, 8) він засуджує протиприродний міф про гомосексуальні пригоди Зевса, вважаючи, що це «безсоромна крітська вигадка». З поширенням платонізської філософії всюди, де верховними богами вважались Зевс і Аполлон, грецька жінка, яка раніше посідала панівне інтелектуальне становище, була понижена до ролі безплатної робітниці й виховательки дітей. Сюжет про викрадення Г. нерідко зустрічається в мистецтві. Копія скульптури Леохара «Викрадення Г.» зберігається у Ватіканському музеї. Відомі картини та скульптури Мікеланджело, Тіціана, Корреджо, Рембрандта, Торвальдсена й ін.
