Володимир Болгарський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Володи́мир Бори́сович Болга́рський (болг. Владимир Расате) — князь Болгарії (889—893) — перший син Бориса, хрестителя Болгарії.

Він став князем Болгарії, коли його батько Борис вирішив піти у відставку до монастиря після управління протягом 36 років. Згідно деяким авторам, причина для цього вирішення була виключно релігійна, але згідно іншим колишній хан хворів. Володимир не мав стільки популярності як його батько. У 892 році він підписав договір з Німецьким королем Арнулфом Каринтійским проти Великоморавії, і побічно проти Візантії. Це було серйозним відхиленням від про-візантійський політики країни протягом попередніх 30 років. Інший непопулярний акт був спробою відновити язичество в країні і заборонити християнство —“…да възвърне новопокръстения народ към езическите обичаи”. Ці дії привели до широко поширеної незадоволеності серед людей як з народу, так і дворянства.

У 893 році Борис повернувся з монастиря і прийняв на себе трон. Борис наказав схопити сина, засліпити та кинути до темниці. Після того Борис призначив його третього сина Сімеона новим князем.

Є припущення, що донька Володимира одружилася з князем Ігорем і ми її знаємо як княгиня Ольга.

кое е християнското име на княз владимир-хръсате