Вертеп
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
 |
Ця стаття недостатньо ілюстрована. |
Вертеп — староукраїнський ляльковий театр, що в своєму походженні має безперечний зв'язок із старовинною західньо-європейською містерією. Вертеп, складається з різдвяної драми та механічно прив'язаної до неї сатирично-побутової інтермедії. Перша частина вертепу, т. зв. "свята", більш-менш стійка в своїй композиції, друга ж частина змінюється залежно від місцевих умов та, найголовніше, від здібности та дотепності вертепника. Число дійових ляльок доходило іноді до сорока. Дивлячись на вертеп, наші люди спочатку пригадували собі погоню Ірода за Христом, а потім від душі сміялися з цигана, ляха, москаля, жида, а найбільше зі свого улюбленого запорожця з його "жартами."
Микола Маркевич, що видрукував текст вертепу в 1860 р., писав у передмові: "Первісне походження вертепу можна віднести, до часів гетмана Конашевича Сагайдачного, до 1600 — 1620 рр., коли він почав відновляти Київське братство і Академію". Польсько-український етнограф Еразм Ізопольський подає теж близькі до цього дати — 1591 — 1639 рр. Під 1666 р. ми знаходимо вже писану згадку про вертепі у матеріялах львівського ставропігіяльного братства. Найбільш поширилися вертепні вистави в другій половині XVIII в особливо в добу занепаду Києво-Могилянської Академії, коли число вертепників поповнялося вихованцями Академії, що йшли в нарід популяризувати серед народу українські вистави в формі лялькового театру. Така форма була найзручніша, з огляду на переслідування з боку московського уряду, щоб підтримувати в народі любов і плекання своїх колядок та ширити правду про такі, напр., історичні події, як руйнування Запорозької Січі, про що оповідає в вертепі "Запорожець".
