Брати Гадюкіни
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| Брати Гадюкіни | |
|---|---|
| Основні дані | |
| Роки: | 1988-1997, 2000, 2006 |
| Місце створення: | Львів |
| Країна: | Україна |
| Жанр: | блюз, рок-н-рол, регі |
| Лейбл: | — |
| Склад: | — |
| Колишні учасники: | — |
| Сайт: | |
Брати́ Гадю́кіни — західно-українська панк-фолк-блюз-група. Припанковані українські тексти і добре зіграна музика різних стилів, такі як блюз, рок-н-рол, регі і т.п. Група зібралася літом 1988 року в місті Львів в результаті об'єднання декількох груп. До складу їхнього дебютного альбому "Всьо чотко" увійшло багато пісень, які пізніше стали найбільшими хітами гурту.
Перший склад гурту: Сергій «Кузя» Кузьминський (вокал, клавішні, пісні); Олександр «Шуля» Ємець (сакс); Андрій Партика (гітара); Михайло Лундін (барабани); Олександр Гамбург (бас, вокал). В 1989 році гурт взяв участь на московському фестивалі «Сирок-89», де їхні веселі пісеньки на лемківському діалекті визвали овації залу, на відміну від російськомовної панк-програми, яку сприйняли досить холодно. Після цього була підготована повністю україномовна програма «Наша відповідь Кобзону» з якою Брати Гадюкіни склали конкуренцію вже відомим на той час В.В.. В травні 1989-го Гадюкіни записують свій перший магнітоальбом Всьо чотко!, а згодом ще п’ять пісень для Сестри Віки. На фестивалі «Червона рута» в Чернівцях «Брати Гадюкіни» були другими після Сестри Віки. В грудні 1989 Алла Пугачова запросила Братів на шоу «Різдвяні зустрічі» (з телеверсії шоу їх вирізали). Засновника гурту Олександра Ємця, котрий ще літом 1989 пішов відроджувати свій «Оркестр діда Мазая», замінили клавішником Ігорем «Ковбасиком» Мельничуком (екс-«Рокіровка», «КооП», «ДВР»). В новому складі, в Москві заново переписується альбом Всьо чотко! і починається робота над новим - Говорить Москва!, по ряду причин так і не завершеного.
Нову програму «Брати Гадюкіни» робили поступово: музично вони поверталися до коренів - до чорного ритм-н-блюзу, на сцені ж все більше розгорталося шоу - кордебалет плюс мідна секція (Олег Качечка, Богдан Ватащук, Степан Коваль). У 1991-му гурт покидає Олекса Гамбург. Він зробив свій вибір на користь професійної кар'єри архітектора. Тоді ж з’явився новий клавішник Павло Крохмальов, Мельничук переключився на бас. В грудні 1991 року відбулася презентація нового альбому Ми хлопці з Бандерштату, через півроку «Аудіо Україна» випустила вінілову платівку в продаж.
«Брати Гадюкіни» тим часом перетворилися в творче об'єднання на чолі з Оленою Мархасьовою, надавши дах ще кільком львівським гуртам - Плач Єремії, Мертвий півень, Клуб шанувальників чаю. У вересні 1992 Брати Гадюкіни провели рок-акцію - концерт-марафон «Не проп'ємо Україну» і на півтора року замовкли. На початку 1994-го Брати Гадюкіни знову зібралися і записали кілька пісень, правда без Сергія Кузьминського, котрий тоді лікувався в Бельгії від наркотичної залежності.
В липні 1994 року Брати Гадюкіни вже в повному складі представили фрагменти нової програми Було не любити; вона була записана до кінця року в студії «Тритон» (звукорежисер Роман Люзан). За півроку фірма «Caravan CD» випустила компактдиск, а МО «Гарба» касетку. На початку 1995 Братів залишили Юлія Донченко та гітарист Андрій Партика (разом вони створили проект «Гавайські гітари»). Деякий час гітариста підміняв Геннадій Вербяний з «Рудольф Дизеля». Після того як нового саксофоніста Богдана Юра забрили до армії, залишки Братів подалися до Києва.
На замовлення фірми «Caravan CD» Гадюкіни в грудні 1995 почали запис нового альбому Бай, бай, мила і паралельно (втретє) переписали для компакту альбом Всьо чотко!. А поміж записами Сергій Кузьминський (вже як DJ Pubert) та бек-вокалістка ЕмСі Лайла (Ліля Павлик) працюють диск-жокеями. З початку 1997 року Крохмальов та Мельничук допомагали Олександрові Тищенку відроджувати його «Зимовий сад», створили власну студію звукозапису «Гадюкіни Рекордс» та акомпанували Наталії Гурі в її формації «Джинсові поля».
Навесні 2000-го Гадюкіни знову нагадали про себе - лейбл «Rostok Records» випустив КД альбом НА!ЖИВО з концертними записами 1994-1995 років. Згодом були перевидані на КД і альбоми Ми хлопці з Бандерштадту та Було не любити.
[ред.] Склад
- Сергій «Кузя» Кузьминський (вокал, клавішні, пісні);
- Олександр «Шуля» Ємець (сакс);
- Андрій Партика (гітара);
- Михайло Лундін (барабани);
- Олександр Гамбург (бас, вокал).
- Юлія Донченко (вокал)
[ред.] Дискографія
- Всьо чьотко! (1989, третій варіант 1995)
- Ми хлопці з Бандерштадту LP (1991)
- Було не любити (1994)
- Щасливої дороги! (Бай, бай, мила!) (1995)
- НА!ЖИВО (2000, КД, концертні записи 1994-1995 років)
- Live à Bruxelles (2006)~ запис концерту, що відбувся в Брюсселі 29 жовтня 1992
- Вродило 2CD box(2006) ~ запис концерту, що відбувся 20 січня 2006 у Київському Палаці Спорту
