Базальт
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Базáльт(рос. базальт, англ. basalt, basaltic rocks, нім. Basalt) – найпоширеніша гірська порода, основна порода дна океану, складається з плагіоклазу і містить відносно небагато кремнію (менше 50%). Звичайно темно-сірого кольору, але може бути зеленим, коричневим або чорним. Базальт - виливна кайнотипна основна гірська порода. Текстура масивна чи пориста. Ефузивний аналог габро. Складається головним чином з основного плагіоклазу, моноклінного піроксену, олівіну, вулканічного скла і акцесорних мінералів - магнетиту, ільменіту, апатиту та ін. Структури базальту - інтерсертальна, афірова, рідше - гіалопілітова. В залежності від крупності зерна розрізняють: найбільш грубозернистий – долерит, дрібнозернистий - анамезит, тонкозернистий – власне базальт. Палеотипні аналоги базальту - діабази. Густина Б. - 2,52-2,97. Середній хімічний склад базальту по Р. Делі (%): SiO2 - 49,06; ТіО2 - 1,36; Аl2О3 - 15,70; Fе2О3 - 5,38; FeO - 6,37; MgO - 6,17; CaO - 8,95; Na2О - 3,11; K2О - 1,52; MnO - 0,31; P2O5 - 0,45; Н2О - 1,62. Вміст SiO2 в базальті коливається від 44 до 53,5%. За хімічним і мінеральним складом виділяють такі базальтові: олівінові ненасичені кремнеземом (SiO2 біля 45%) і безолівінові (SiO2 біля 50%) толеїтові базальти. Фізико-механічні властивості базальтів дуже різні, що пояснюється різною їх пористістю. Толеїтові базальти займають обширні площі на платформах (траппові формації Сибіру, Південної Америки, Індії). З породами траппової формації пов'язані родовищ руд заліза, нікелю, платини, ісландського шпату (Сибір). В мигдалевокам’яних базальтових порфіритах району Beрхнього озера в США відомі родовища самородної міді. Родовища базальту зосереджені у Вірменії, Східної Сибіру, на Далекому Сході. Базальтові покривала у східних районах США утворюють великі родовища в штаті Нью-Йорк, Нью-Джерсі, Пенсильванія, Коннектікут. В Україні базальт поширений у Рівненській, Закарпатській і Донецькій областях. Будівельний матеріал, сировина для кам’яного литва.
[ред.] Література
- Мала гірнича енциклопедія: В 3-х т. / За ред. В. С. Білецького. — Донецьк: Донбас, 2004. ISBN 966-7804-14-3
