Андерсон Пол Вільям

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Андерсон Пол Вільям (Poul William Anderson) (25 листопада 1926, Брістоль, штат Пенсільванія, США - 3 серпня 2001) - американський письменник-фантаст

Народився 25 листопада 1926 року Брістолі, штат Пенсільванія, в сім’ї вихідців з Данії (чим і пояснюється нетипова для орфографії англійського мови написання його першого імені - Poul). Закінчив університет штату Міннесота зі ступенем бакалавра фізики. Друга освіта Андерсена - історична. Крім того, завдяки своєму походженню, він добре знав скандинавські мови (як давні, так і сучасні) і літературу Північної Європи.

Писати Андерсон почав в роки навчання на фізичному факультеті Міннесотського університету в Міннеаполісі. Перша публікація відбулася в 1947 року в журналі Вражаюча наукова фантастика" (Astoundіng Scіence Fіctіon), який очолював тоді В. Кемпбелл (оповідання "Діти завтрашнього дня", написане в співавторстві з Ф. Н. Волдропом). Успіх на літературному поприщі відвернув молодого Пола від фізики, на якій він спеціалізувався і захистив диплом. Андерсон якось сказав: "Я вирішив почекати з фізикою і посидіти рік-другий за друкарською машинкою". Цей "рік-другий" розтягнувся майже на півстоліття.

Перший роман Андерсона "Мозкова хвиля" вийшов в 1954 році, а далі на читача хлинула буквально лавина романів, повістей і оповідань. Звичайна "норма" письменника - дві-три книги на рік. Творчі інтереси Андерсона незвичайно різнобічні. З-під його пера виходять дитячі і науково-популярні книги, авантюрні романи і детективи, переробки і переклади середньовічних скандинавських саг і, звичайно, науково-фантастичні романи, повісті, оповідання. Серед романів простежуються два цикли. Перший - про Галасоціотехнічну Лігу і космічного торговця Ніколаса Ван Рійне: "Війна крилатих людей" (1958), "Торговець - завжди торговець" (1964), "Зловмисники" (1966), "Сатанинські ігри" (1969), "Міркхейм" (1977), "Книга воріт бурі" (1978). Другий цикл присвячений пригодам агента Земної імперії Доменіка Фландрі: "Віддайте нам зірки" (1959), "Землянин, геть звідси" (1960), "Травнева орбіта" (1961), "Агент Земної імперії" (1965), "Мічман Фландрі" (1966), "Пекельний цирк" (1970), "Лицар Фландрії" (1974), "Імперська гра" (1984).

Андерсона як письменника-фантаста насамперед цікавлять наукові проблеми. Це і польоти в космос ("Довгий шлях додому" - 1954, "Після Судного дня" - 1963, "Тау нуль" - 1970), і подорожі в часі ("Патруль часу" - 1961, "Танцівниця з Атлантиди" - 1971), і антропологія, і етика, не говорячи вже про фізику, яка так чи інакше присутня у всіх науково-фантастичних творах письменника. Нерідко Андерсон черпав свої ідеї з історії, яку він знав професійно глибоко: "Хрестовий похід у небеса" (1971), "Танцівниця з Атлантиди", трилогія про Останнього Вікінга (1981). Остання, щоправда, носить скоріше авантюрно-історичний, чим фантастичний характер. А от роман "Буря літньої ночі" (1974) належить до жанру так званої "альтернативної історії": що могло б бути, якби в громадянській війні в Англії перемогли не пуритани, а роялісти.

Крім наукової фантастики, пробував свої сили у таких літературних жанрах, як детективний і авантюрний романи, історична хроніка, фентезі, твори для дітей, - і, як правило, небезуспішно. Дружина Пола, Карен, кілька разів виступала співавтором чоловіка - зокрема, в тетралогії "Король Іса" (1988).

Для творчості Андерсона особливо характерне захоплення міфами і переказами різних народів і в першу чергу скандинавськими: романи "Зламаний меч" (1954), "Сага про Хольве Кракі" (1973), повість "Діти водяного царя" (1973).

Про художній рівень творів усіх цих жанрів говорить перелік отриманих Андерсоном нагород: йому сім разів присуджувалася премія "Х'юго", тричі - премія "Небюла", у 1978 році він одержав Меморіальну премію Джона Р. Р. Толкіна.

Як помітив один раз відомий редактор, письменник і критик Деймон Найт, "...серед мислителів Андерсона можна віднести до раціоналістів, а серед письменників - до романтиків. Настільки парадоксальне сполучення виявилося дуже плідним".

Серед найвідоміших творів Андерсона - романи "Зламаний клинок" (1954), "Хрестовий похід в небеса" (1960), "Танцівниця з Атлантиди" (1971), "Миліонорічний човен" (1989), пенталогія "Зоряні ниви" (1993-1999), цикл "Патруль часу" (1960,1990).

Пол Андерсон помер від раку 3 серпня 2001 року у власному будинку біля Сан-Франциско. В Андерсона залишилася дружина Карен, яка часом виступала в якості його співавтора. Зять Андерсона також відомий фантаст - Ґреґ Бір.

[ред.] Нагороди і премії

1959 - премія видавництва "Макміллан" за найкращий детективний роман року
1961 Х’юго // Оповідання "Найдовша подорож" (The Longest Voyage), 1960
1964 Х’юго // Оповідання "Немає миру з королями" (No Truce wіth Kіngs), 1963
1969 Х’юго // Коротка повість (Novellette) "Причастя плоті" (The Sharіng of Flesh), 1968
1971 Локус // Оповідання (Short Fіctіon) "Цариця повітря та пітьми" (The Queen of Aіr and Darkness), 1971
1971 Небюла // Коротка повість (Novellette) "Цариця повітря та пітьми" (The Queen of Aіr and Darkness), 1971
1972 Небюла // Коротка повість (Novellette) "Пісня Козерога" (Goat Song), 1972
1972 Х’юго // Повість (Novella) "Цариця повітря і пітьми" (The Queen of Aіr and Darkness), 1971
1973 Х’юго // Коротка повість (Novellette) "Пісня Козерога" (Goat Song), 1972
1978 Х’юго // Гендальф "Гросмейстер фентезі" (Gandalf Award "Grand Master of Fantasy")
1979 Х’юго // Коротка повість (Novellette) "Мисливський місяць" (Hunter's Moon), 1978
1981 Небюла // Повість (Novella) "Сатурнські ігри" (The Saturn Game), 1981
1982 Х’юго // Повість (Novella) "Сатурнські ігри" (The Saturn Game), 1981
1997 Небюла // Гранд Майстер (Grand Master)
1999 Мандрівник // Майстер здалеку