Соціал-демократична партія України (об'єднана)
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Заснована у травні 1990 року під назвою Соціал-демократична партія України (СДПУ), зареєстрована 1 листопада 1991 року.
В 1996 році на Х з'їзді змінила назву і була зареєстрована як Соціал-демократична партія України (об'єднана).
Структура партії визначена Статутом СДПУ(О), остання редакція якого була ухвалена XIII з`їздом у грудні 1998 року, із змінами і доповненнями, внесеними XV з'їздом партії у червні 2000 року.
Членство в СДПУ(О) є фіксованим. Партія будується за територіальним принципом.
У свій час партію очолювали Андрій Носенко (1990-1991), Олександр Сугоняко (1991-1992), Юрій Збітнєв (1992-1995), Василь Онопенко (1995-1998), Віктор Медведчук (1998-2006).
На парламентських виборах 1998 року отримала 4% голосів виборців. Фракцію СДПУ(О) у Верховній Раді очолив Євген Марчук. Проте невдовзі шляхи Марчука і СДПУ(О) розійшлися. Прихильники екс-прем'єра створили власну партію - Соціал-демократичний союз. А фракцію об'єднаних соціал-демократів у парламенті очолив Олександр Зінченко.
На президентських виборах 1999 року партія підтримала Леоніда Кучму.
На виборах до Верховної Ради України в 2002 році СДПУ(О) здобула 6,27% голосів. Парламентську фракцію об'єднаних соціал-демократів спочатку очолив Віктор Медведчук, а після його призначення керівником президентської адміністрації - Леонід Кравчук.
У кампанії 2004 року СДПУ(О) підтримувала Віктора Януковича.
У 2005 році разом з Республіканською партією, об'єднанням "Центр" та партією "Жінки за майбутнє" створила Опозиційний блок "НЕ ТАК!". Але за результатами виборів 2006 році він не подолав 3-відсотковий бар'єр. Визнавши поразку, Віктор Медведчук склав із себе повноваження партійного лідера.
Натомість представники СДПУ(О) - спочатку Михайло Папієв, а згодом - і Нестор Шуфрич - увійшли до складу уряду Віктора Януковича.
Центральний друкований орган СДПУ(О) "Наша газета +". Наклад - 650 тис. примірників.
Сама СДПУ(О) оголошує себе лівоцентристською партією. Однак велика частина експертів відносить її до правих партій, або ж взагалі вважає її "позаідеологічною" організацією, що лоббіює інтереси бізнесу, який належить кільком ключовим фігурам у лавах СДПУ(О). Очільників партії не один раз обвинувачували в належності до олігархії, сповідуванні авторитаризму і використанні в свої цілях кримінальних угрупувань. Партія ці звинувачення відкидає.
[ред.] Керівництво СДПУ(О)
- Кравчук Леонід Макарович - колишній лідер фракції СДПУ(О) у Верховній Раді
- Шуфрич Нестор Іванович - перший заступник Голови СДПУ(О)
- Загородній Юрій Іванович - заступник Голови СДПУ(О), керівник виконкому партії
- Заєць Володимир Володимирович - заступник Голови СДПУ(О)
- Місюра Вадим Ярославович - заступник Голови СДПУ(О)
- Мустафін Олексій Рафаїлович - заступник Голови СДПУ(О)
- Папієв Михайло Миколайович - заступник Голови СДПУ(О)
- Різак Іван Михайлович - заступник Голови СДПУ(О), секретар Закарпатського обкому СДПУ(О)
- Суркіс Григорій Михайлович - заступник Голови СДПУ(О)
- Фікс Єфим Зіс'євич - заступник Голови СДПУ(О)
- Шепетін Володимир Леонідович - заступник Голови СДПУ(О)
- Шурма Ігор Михайлович - заступник Голови СДПУ(О)
